Як передає кореспондент УНІАН з Варшави, про це свідчить підготовлений РО проект заяви, яку польський парламент має намір затвердити найближчим часом.
Учора комісія з культури і засобів масової інформації польського Сейму вирішила направити на розгляд депутатів усі п'ять проектів заяв про Волинську трагедію, у чотирьох з яких ці події називаються "геноцидом".
РО, яка у Сеймі представлена 206 депутатами (усього у польському парламенті 460 депутатів), у своєму проекті пропонує вшанувати "70-ті роковини трагедії польського населення на Східних Кресах II Речі Посполитої".
Найбільша опозиційна партія "Закон і справедливість" (PIS) (138 депутатів) у своєму проекті називає ці події "апогеєм геноциду польського населення, проведеним ОУН-УПА".
Подібні визначення у своїх проектах пропонують опозиційна Solidarna Polska, "Cоюз лівих демократів" (SLD), а також "Польська селянська партія" (PSL), що входить в урядову коаліцію.
Усі ці партії представлені в Сеймі 209 депутатами.
Ліберальна партія Ruch Palikota, представлена у Сеймі 39 депутатами, не вносила свій проект заяви з приводу 70-х роковин Волинської трагедії.
У Сеймі працюють ще 6 позафракційних депутатів.
На цю тему: Облрада Волині засудила проект ухвали про геноцид поляків УПА
Депутат від РО Роберт Тишкевич на засіданні комісії закликав депутатів відмовитися від використання слова "геноцид", відзначаючи, що таке формулювання викличе негативні реакції в Україні. "Ми називаємо злочин злочином, проте усвідомлюємо, що використання цього терміну ("геноцид") буде сприйнято дуже неоднозначно", - сказав депутат, якого цитує TVN24.
Він додав, що позиція партії влади пов'язана також із запланованим на листопад п.р. підписанням Договору про асоціацію між Україною і Євросоюзом.
Депутат від PIS Рішард Терлецький заявив, що "правда жодним чином не впливає на загострення відносин". "Політики платформи знову використовують той самий аргумент, щоб не дратувати і не використовувати цей термін. Це прагнення до того, щоб маргіналізувати історію Польщі", - заявив він, передає TVN24.
Як повідомляв УНІАН, 11 квітня у польському Сеймі було зареєстровано проект заяви з приводу 70-х роковин Волинської трагедії, в якому ОУН-УПА називаються «злочинними організаціями, які скоїли геноцид польського населення "східних кресів" у 1939-1947 роках».
Один з авторів цього проекту, депутат від PSL Франчишек Стефанюк заявив, що партія ініціювала ухвалення цієї заяви на прохання родичів загиблих на "східних кресах", додавши, що ухвалення цього документа не повинне погіршити польсько-українські відносини.
Представники ВО «Свобода» вважають, що ухвалення такої заяви завдасть непоправної шкоди відносинам України і Польщі.
На цю тему: Автор заяви про "злочини" ОУН-УПА в Польщі не розуміє, в чому проблема
Довідка УНІАН. Цього року на політичному рівні в Польщі широко обговорюється тема польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і після неї, зокрема у зв'язку з 70-ми роковинами трагічних подій на Волині.
За інформацією Центру досліджень визвольного руху, у 1942-1947 роках тривала «Друга польсько-українська війна», яка розпочалася у рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщина, Волинь, Галичина), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу і Польщі насильницьким шляхом змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських і східнопольських територій.
За матеріалами «Вікіпедії», Волинська трагедія (польськ. Rzeź wołyńska, «Волинська різанина») - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією і польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту і радянських партизан у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка виключно польського населення; в українській - як «дія у відповідь на звірства поляків стосовно українських громадян».
Восени 1942 року німецька влада почала виселяти з території українсько-польського прикордонного коридору поляків, і на їх місце заселяти німців і українців. У відповідь АК знищила кілька сотень представників української сільської еліти. За це у липні 1943 року УПА почала каральні акції проти мирного польського населення.
За підрахунками деяких польських фахівців, під час цієї трагедії з польського боку загинуло, щонайменше, 35 тисяч осіб (здебільшого польських селян), прізвища 18 тисяч з них встановлено, з українського боку на Волині загинуло до кількох тисяч осіб. Кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, сягає 21-24 тисяч осіб.
За даними Польського інституту пам'яті IPN, у результаті масових акцій до примушення поляків залишити територію нинішньої Волинської області України, яка тоді входила до складу Польської держави,, що розпочалися у липні 1943 року, від рук українців загинуло близько 100 тис. поляків.
Українські історики вважають завищеними оцінки своїх польських колег, відзначаючи, що у результаті цих подій від рук поляків також гинули українці.
