Африканські країни просять учасників колишньої "зернової угоди" щодо експорту зерна Чорним морем полегшити доставку як російського, так і українського зерна на континент. Про це заявив голова Африканського союзу президент Коморських островів Азалі Ассумані на форумі "Росія – Африка", що триває у Санкт-Петербурзі.
"Українська криза серйозно впливає на ситуацію, тому розв’язання цієї кризи дозволить врятувати велику кількість людей, яка залежить від постачання продовольства. ... Ми звертаємося до всіх учасників процесу з великим проханням полегшити доставку як російського, так і українського зерна до наших країн. Ми готові співпрацювати з Росією у всіх галузях, щоб забезпечити мир та безпеку на континенті", – сказав він.
Путін, виступаючи на форумі, зазначив, Росія більше не приєднається до укладеної за посередництва ООН "зернової угоди". Російський диктатор натомість пообіцяв надати Буркіна-Фасо, Зімбабве, Малі, Сомалі, Центральноафриканській Республіці та Еритреї зерно в обсязі 50 тисяч тонн у наступні кілька місяців.
"Ми забезпечимо безкоштовну доставку цих вантажів", – пообіцяв він.
Американська газета The New York Times в матеріалі, присвяченому саміту, наголошує, що Путін пообіцяв безкоштовне зерно на Африканському саміті, щоб покращити імідж Росії після відмови Кремля продовжити угоду, яка захищала експорт українського зерна і допомагала нагодувати мільйони людей у всьому світі.
У тому, кому саме диктатор пообіцяв безплатне зерно, журналісти вбачають геополітичний підтекст.
"Помпезність саміту … здавалося, мала на меті дати знак африканським лідерам, що Росія – їхній справжній друг. … Але попри те, що Путін казав про благодійність, у списку одержувачів безкоштовного російського зерна, здається, був геополітичний підтекст. З шести країн лише Сомалі проголосувала проти Росії в ООН у лютому, підтримавши резолюцію, яка закликала припинити війну в Україні. У Малі та Центральноафриканській Республіці російська група найманців "Вагнера" підтримує авторитарні уряди", – йдеться в статті.
Зернова угода та голод в Африці - що треба знати
17 липня Москва офіційно оголосила про вихід з "зернової угоди", яка дозволила розблокувати експорт українського продовольства в умовах повномасштабної війни. Країна-окупант висунула низку вимог для відновлення угоди – від підключення її банків до SWIFT до зняття низки санкційних обмежень.
Згідно з даними ООН, зернова угода дала можливість Україні експортувати 32,9 млн тонн сільськогосподарської продукції (17 млн тонн кукурудзи, 9 млн тонн пшениці, по 2 млн тонн соняшникового шроту та соняшникової олії).
Угода також посприяла ініціативі Grain from Ukraine, в рамках якої Україна поставила зерно до країн на межі голоду в Африці та Азії. Зокрема, понад 250 тисяч тонн зерна Україна поставила Ефіопії та Ємену, 130 тисяч тонн – Афганістану, понад 50 тисяч тонн – Сомалі.
Україна планує продовжити експорт без участі Росії – відповідну пропозицію Туреччині та Організації Об'єднаних Націй, що виступали посередниками в "зерновій угоді", озвучив президент України Володимир Зеленський.
Міноборони країни-агресора анонсувало, що з 20 липня атакуватиме всі судна в Чорному морі, що прямують до українських портів. Одночасно РФ почала готуватися до блокування руху Чорним морем та неодноразово атакувала морські та річкові порти на Одещині.
