Режим аятол майже повністю вимкнув Інтернет в Ірані – і без того доволі сильно цензурований. Натомість Ілон Маск увімкнув над Іраном Starlink – щоб допомогти опозиції зкомунікувати та нарешті повалити упоротий режим релігійних маразматиків. Але і вимкнення Інтернету аятолами, і вмикання його Маском – обидві ці дії мають по дві сторони: і допомагають, і заважають. Причому обом сторонам.
Вимкнення владою доступу до Інтернет (особливо мобільного) також заважає їхнім же опричникам та "вартовим ісламської революції". Одночасно увімкнення Starlink допоможе не тільки умовним "незгодним", але також і "псам режиму". Останнім буде навіть корисніше.
Річ у тім, що для того, аби скористатися масківськими "увімненими променями", потрібен термінал Starlink - з "тарілкою" та усім іншим комплектом обладнання ціною близько 500 доларів та вагою 5-7 кг. Зі смартфона під’єднатися не вдасться. Так це не працює, поки що. Відповідно, місцевій іранській опозиції (якщо вона існує) це допоможе слабо.
"Промені добра" завжди були вимкнені над Іраном, тому нікому не було сенсу купляти комплект обладнання у цій країні. І, відповідно, ніхто не купляв. А оскільки доступ до Starlink над Іраном зараз увімкнули, то саме владі, а не простим громадянам, набагато простіше завезти ці комплекти – з урахуванням закритості всіє країни, різних санкцій, ембарго та інших обмежень…
Ну, це якщо ізраїльські агенти завчасно не завезли в Іран велику кількість комплектів Starlink, знаючи, що з початком відкритої війни SpaceX увімкне доступ. Але, попри високу ефективність ізраїльських спецслужб, навіть їм навряд чи під силу спрогнозувати слова та дії гіперексцентричного непрогнозованого американського мільярдера.
Отже, два висновки для України.
Перший - вимикання Інтернету б’є не тільки по чужих, але і по своїх. Завжди.
Якщо ти вимикаєш Інтернет для всіх, тобі треба забезпечити якийсь альтернативний канал комунікацій для власних прихильників. А ще - для "каральних загонів", екстрених служб, рятувальників, медиків, поліції, для зв’язку з регіонами тощо. При тому, що альтернатив тут не так, щоб багато: супутниковий зв’язок, радіостанції, провідні телефони.
Кожне з цих рішень має суттєві недоліки та обмеження.
Провідний Інтернет можна вимикати "ворогам" та вмикати "друзям" адресно. Але такий тип зв’язку вимагає прив’язки до певних локацій та/або потужного обладнання для підсилення Wi-Fi-з’єднання.
Те саме зі Starlink – треба тягати на собі або в автомобілі комплект прийому супутникового сигналу.
Через радіозв’язок важко або неможливо передавати координати, файли, зображення, фото.
При цьому всьому, вимкнути мобільний Інтернет-трафік "лише для ворогів" досить складно: потрібні величезні "чорні списки", "білі списки", які постійно змінюються, виникає багато помилок та friendly fire…
І висновок другий (банальний): піар - наше все.
Маск потужно піарнувся на увімкненні Starlink над Іраном, але допоможе це руху спротиву приблизно ніяк. Поки у країну затягнуть тисячі комплектів для прийому сигналу із супутників, війна вже закінчиться. А без тих комплектів "увімкнені промені" просто не працюють і тому не мають ніякого сенсу.
Ту саму піар-стратегію використовують українські політики, коли обіцяють усе - від мільярда дерев до голосування у смартфоні. Піару мало не буває. А виконання обіцянок – зовсім не обов’язкове.
