Зручний союз Раджепа Таїпа Ердогана з Володимиром Путіним переживає конфлікт їхніх інтересів в Сирії й Лівії. Але тепер їхні відносини повинні пройти через жорстке випробування на міцність на Кавказі, війна між Азербайджаном і Вірменією знову загострилася. Лідери Туреччини й Росії знову підтримують різні сторони.
Читайте такожNew York Times: Битва між Вірменією й Азербайджаном може стати війною більших державА спаливши всі мости з Європою й витративши більшість своїх "балів" у США, Ердоган точно займає слабшу позицію. Про це пише Bloomberg. В минулому саме на Кавказі пролягала лінія контакту між російською і турецькою "сферами впливу". І впродовж останніх років Москва вперто претендувала на відновлення своєї "сфери". Попри те, що кавказькі республіки стали незалежними після розпаду СРСР, Росія вважає себе "поліцейським" в регіоні, який може карати й мирити відповідно до інтересів Кремля.
Анкара перейняла деякі маневри Москви у регіоні між Чорним і Каспійським морями. Наприклад, Ердоган промовчав, коли Росія вторглася в Грузію в 2008 році. Але Азербайджан - зовсім інша справа.
Туреччину й Азербайджан об'єднують не лише історія, релігія й мова, а й нафта й газопроводи, які грають критичну роль для турецьких амбіцій стати енергетичним коридором між Каспійським морем і Європою. Анкара неодноразово підтримувала претензії Баку на Нагірний Карабах, населений здебільшого етнічними вірменами. Коли СРСР розпався, Вірменія взяла цей регіон під контроль разом з 7 сусідніми регіонами.
Читайте такожУ Вірменії стверджують, що турецький винищувач збив їхній штурмовикРосія допомогла Вірменії й Азербайджану домовитися про перемир'я в 1994 році. Регіон з того часу лишався під фактичним вірменським контролем. Але міжнародна спільнота визнала, що Нагірний Карабах належить Азербайджану. Попри посередництво Росії, США і Франції, країни не змогли домовитися про постійний мир.
Тепер азербайджанський президент Ільхам Алієв намагається вирішити конфлікт військовими методами. І Ердоган відкрито підтримує його. Турецький лідер звинувачує у спалаху насильства вірменський уряд, який він називає "найбільшою загрозою для миру в регіоні". Він закликав вірменів протестувати проти своєї влади.
Турецька підтримка Азербайджану - не тільки риторична. Минулого місяця країни провели спільні військові навчання після того, як сутички з силами Вірменії призвели до загибелі кількох азербайджанських солдатів і мирних мешканців. Турецькі війська присутні на військовій базі в Азербайджані. Вони також мають доступ до бази ВПС в країні. Ердоган допомагає азербайджанській армії оновити озброєння, а також забезпечує безпілотники й ракети.
Читайте такожБої у Нагірному Карабасі: конфліктолог розповіла, чим ситуація в регіоні відрізняється від війни на ДонбасіУ свою чергу, Росія продає зброю обом ворогуючим країнам, хоча більш прихильна до Вірменії, на території якої розміщені російські військові бази. Єреван також бере участь у Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), яку очолює Москва. Цим же договір білоруський диктатор Олександр Лукашенко може скористатися для виправдання російського військового вторгнення в Білорусь. Азербайджан не має членства в ОДКБ.
Можна з впевненістю сказати, що Путіну не подобається риторика Ердогана. Так само він не буде миритися з турецьким військовим втручанням. Російський автократ розуміє, що сили Ердогана вже досить розпорошені. Адже вони виконують операції в Лівії, Сирії, а також ведуть геополітичне протистояння в Східному Середземномор'ї, де російські військові кораблі теж бувають.
Вторгнення на Кавказ буде тягарем для економіки Туреччини, яка й без того переживає не найкращі часи. Ліра обвалилася до нового мінімуму через можливість, що Анкара втрутиться у війну між Азербайджаном і Вірменією.
Читайте такожМеркель звернулася до керівників Вірменії та Азербайджану через бої у Нагірному КарабасіНа Кавказі Путін може дозволити собі грати в більш довгострокову гру. Попри всю агресивну риторику Ердогана і турецьку допомогу, Азербайджан чекає важка битва проти вірменських позицій. Попри всю занепокоєність президента США Дональда Трампа і європейських лідерів, російський президент знає, що Баку і Єреван неминуче звернуться до нього по допомогу.
Ердогану, який взяв на себе зобов'язання допомагати Азербайджану, буде важко знайти спосіб вийти з гри. Його найкраща надія зберегти обличчя - це сценарій, в якому Путін дозволить йому сидіти за столом переговорів. Але за це він попросить поступки в інших регіонах, де інтереси Ердогана конфліктують з його "любим другом" з Москви.
Новий конфлікт Вірменії та Азербайджану
- Чергова ескалація конфлікту між Вірменією та Азербайджаном почалася вранці 27 вересня. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних населених пунктів і провокаціях.
- У Вірменії заявили про наступ ЗС Азербайджану на Нагірний Карабах, оголосивши воєнний стан і загальну мобілізацію.
- В Азербайджані заявили, що в ході успішного наступу взяли під контроль кілька сіл Нагірного Карабаху, але у Вірменії цю інформацію заперечують.
- Вірменія напередодні заявила про те, що Азербайджан почав великомасштабний наступ в Нагірному Карабасі.
- Обидві сторони заявляють, що завдали противнику страшних втрат, які налічують сотні вбитих і десятки знищених одиниць бойової техніки.
