В умовах тотальної війни між Ізраїлем і ХАМАС Росія виступає скоріше в якості другорядного героя, а не головного. Немає ніяких доказів того, що Москва безпосередньо допомагала або сприяла жорстокому нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, попри деякі перші припущення. У дипломатичному плані Кремль також відіграє незначну роль, не в силах розрядити метастазуючу напруженість
Видання The New York Times пише, що минулий тиждень наочно продемонстрував його периферійний статус. Поки президент США Джо Байден поїхав до Ізраїлю в рамках інтенсивної човникової дипломатії США на Близькому Сході, президент Росії Володимир Путін, чекаючи майже 10 днів, щоб вшанувати прем'єр-міністра Ізраїлю Бенджаміна Нетаньяху телефонним дзвінком, замість цього поїхав до Пекіна.
В ООН російські офіційні особи висловлювали жаль з приводу жертв серед мирного населення і вимагали припинення вогню з гуманітарних міркувань. Але це була не що інше, як демонстрація. Не маючи важелів впливу на конфліктуючі сторони, Москва не може домогтися звільнення заручників Хамасу або забезпечити гуманітарні коридори, не кажучи вже про припинення бойових дій.
Однак, попри обмеженість своїх можливостей, Росія стає одним з головних бенефіціарів війни. При мінімальних зусиллях Москва отримує вигоду з регіонального хаосу, що загрожує ізраїльтянам і палестинцям розрухою. У трьох ключових областях - військова кампанія проти України, плани на Близькому Сході і глобальна війна наративів із західними державами - Росія виграє від тривалого конфлікту. Не докладаючи особливих зусиль, Путін домагається свого.
Перш за все, події в Газі відволікають західних політиків і громадськість від війни на Україні. Ведучи наполегливий контрнаступ і піддаючись безперервним російським бомбардуванням, Україна змушена тепер ділити ефір з Ізраїлем і палестинцями. Побоювання, що західні суспільства почали страждати від "втоми від України", досить реальні до 7 жовтня, будуть рости й надалі. Для Росії це може стати довгоочікуваним перепочинком від постійної уваги до її злочинів проти України. Минулого тижня, коли вся увага була прикута до Гази, смертоносний російський ракетний удар по українському місту Запоріжжя залишився непоміченим.
Якщо увага ЗМІ в дефіциті, то і боєприпаси теж. Байден пообіцяв, що Сполучені Штати зможуть підтримати потреби в безпеці як Ізраїлю, так і України, і попросив у Конгресу 105 мільярдів доларів у вигляді надзвичайного фінансування для їх задоволення. Однак Ізраїлю в кінцевому підсумку може знадобитися зброя, якої зараз не вистачає Україні, в тому числі бойові безпілотники та артилерійські снаряди. Загнана в пастку війни на виснаження, Росія, мабуть, радіє появі нового і складного для США конфлікту, що виснажує сили її супротивників.
Більш того, війна в Газі загрожує відстрочити, а то і зовсім зірвати зусилля адміністрації Байдена щодо нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією. До цього перед Вашингтоном стояло непросте завдання примирити розрізнені вимоги сторін, що стосуються гарантій безпеки з боку США, цивільної ядерної програми Саудівської Аравії і долі палестинців. Новий виток насильства тепер ставить під загрозу саму ініціативу
Це не може не радувати офіційні особи в Москві, які завжди розглядали Авраамські угоди - угода між Ізраїлем і низкою арабських держав, що були укладені в 2020 році, і які відкрили шлях до нормалізації відносин з Саудівською Аравією, - як американський проект, який відсуває Росію на другий план. Його зрив приносить Росії не тільки задоволення від того, що Америка зазнає труднощів. Москва має власні плани співпраці з Саудівською Аравією в ядерній сфері, а також сподівається перешкодити становленню арабо-ізраїльського оборонного партнерства проти Ірану, який стає все більш близьким партнером Росії.
Але найбільший приз Росія може отримати в суді світової громадської думки. Позиція Москви щодо конфлікту - Кремль відмовився назвати напад 7 жовтня "тероризмом" і звинуватив в ескалації західні політичні помилки - відповідає настроям населення на більшій частині Близького Сходу. За банальними словами про мир, закликами до захисту всіх мирних жителів і визнанням права Ізраїлю на самооборону ховаються натяки на пропалестинську позицію. У російських ЗМІ демонстрація страждань палестинців в Газі займає центральне місце, а російські офіційні особи підкреслюють гуманітарні проблеми, уникаючи при цьому прямого засудження ХАМАСу. Прихильність Москви до палестинської справи не нова, але Кремль став висловлювати її більш відкрито.
Однак російські прагнення виходять за рамки Близького Сходу. Граючи роль Давида проти західного Голіафа, Росія представила свою війну проти України як "антиколоніальну" боротьбу, покликану покласти край глобальному пануванню Заходу, і тим самим торкнулася сильного невдоволення країн, що розвиваються, зарозумілістю і лицемірством Заходу. Реакція Кремля на війну в Газі, що відокремлює його від однозначно проізраїльської позиції Вашингтона, покликана використовувати ці почуття. Для Росії посилення розчарування в заходних країнах і навіть завоювання нових прихильників свого виклику світовому порядку - це аванси, які варті ризику засмутити Ізраїль. Те, що така позиція грає на напруженості в Європі, є приємним побічним продуктом
Цинізм Росії у всьому цьому очевидний. В ООН Москва скликала екстрену сесію у зв'язку з нападом на лікарню в Газі - і це не рахуючи того, що вона вже 20 місяців бомбить житлові будинки і цивільну інфраструктуру в Україні. Однак в країнах, охоплених гнівом і болем у зв'язку з військовими діями Ізраїлю в Газі, критика Росії цілком вкладається в упереджені уявлення про Ізраїль і його західних прихильників. На тлі племінного розподілу болю тріщини між світом, що розвивається, і Заходом стають все ширше. Росія не упустить можливості ще більше поглибити розкол
Підтримуючи Україну протягом останніх 600 днів, а тепер підтримуючи Ізраїль в його найважчу годину, західні чиновники намагалися переконати решту світу в тому, що глобальний порядок знаходиться під загрозою, як і демократичні цінності. Але поки Ізраїль і ХАМАС втягуються у вихор насильства, Захід далекий від перемоги в битві наративів. Війна в Україні відійшла на другий план, дипломатія під керівництвом США на Близькому Сході безладна, а Захід і решта стикаються один з одним над прірвою взаємного нерозуміння. При такому положенні справ Росія буде робити все можливе, щоб отримати вигоду.
Війна між Ізраїлем і ХАМАС - останна новини
Після жорстокого нападу бойовиків ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня Єрусалим бомбить бази терористів в Секторі Гази. Також ізраїльська армія планувала масштабну назеїмну операцію, але постійно її відкладає.
За словами начальника штабу ЦАХАЛЮ наземний наступ відкладається з "стратегічних міркувань". Пізніше з'явилася інфомація, що прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху відкладе введення військ в сектор Газу, щоб вести переговори щодо звільнення заручників.
У ніч на 27 жовтня Армія оборони Ізраїлю здійснила рейд в північну частину гази з танками. Відзначається, що операція проведена в рамках підготовки до наступних етапів бойових дій.
