За 4 роки Україна нічого не зробила із захисту прав громадян на рідну мову. Про це заявив голова ВГО «Правозахисний громадський рух «Російськомовна Україна» Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО сьогодні на прес-конференції в УНІАН, присвяченій презентації Другого громадського Звіту про виконання в Україні положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, підготовленого українськими правозахисними організаціями.
За словами народного депутата, громадський звіт готувався майже рік і був підтриманий представниками більш як 30 національних меншин України в спеціальному листі на адресу міжнародних організацій.
За словами В.КОЛЕСНІЧЕНКА, «за 4 роки, що пройшли після подачі Першої державної періодичної Доповіді про виконання положень Хартії та майже 1,5 року з часу отримання рекомендацій від Комітету Міністрів Ради Європи, Україна досі не врахувала зауваження і рекомендації європейських профільних структур».
«Україна, ратифікувавши Хартію, не взяла на себе вагомих зобов`язань щодо покращення ситуації з регіональними мовами, держава обрала мінімальний рівень захисту для тринадцяти мов, які були визнані регіональними, що фактично призвело до утиску прав громадян», - заявляє В.КОЛЕСНІЧЕНКО.
Він відзначив, що «у сфері освіти можна констатувати практично повне ігнорування державою зауважень Ради Європи. Місцеві органи влади відверто перешкоджають створенню груп у дошкільних навчальних закладах з викладанням на регіональних мовах, незважаючи на значний суспільний попит. Наприклад, школи з російською і молдавською мовами навчання переповнені в середньому майже на 300%, з кримськотатарською - на 150%. При цьому за останні 10 років держава не побудувала жодної нової школи з регіональними мовами (крім кримськотатарських)».
У свою чергу голова Ради ВГО «Правозахисна організація «Загальна мета» Руслан БОРТНИК відзначив, що у сфері телебачення і радіомовлення не прийнято жодних заходів із захисту мов меншин. На законодавчому рівні досі не визначена мінімальна обов`язкова квота мовлення для таких мов».
За словами представників правозахисних організацій, громадський звіт вже направлено до Ради Європи і провідних міжнародних організацій, а також до органів державної влади України.
