
Компанія Thales Belgium "більш ніж удвічі" наростила свої виробничі потужності з виробництва керованих ракет у відповідь на зростання попиту після конфлікту на Близькому Сході. Як пише Breaking Defense, представники компанії очікують, що до 2028 року щорічно вироблятимуть 20 тис. ракет, що в середньому становить 100 керованих ракет на день.
"Ми прискорюємо темпи та змінюємо цифри. Якби ми розмовляли один з одним кілька місяців тому, до того, що відбувається на Близькому Сході, насправді цифри були б іншими. Ми більш ніж удвічі збільшили цю цифру, враховуючи ситуацію, що зараз відбувається на Близькому Сході", – сказав керуючий директор Thales Belgium Томас Коліне.
Він додав, що Thales готується "підтримувати Близький Схід у великих кількостях, у масовому виробництві з економічно ефективним рішенням. За його словами, зараз Thales Belgium "перебуває у процесі виробництва на складі, щоб бути готовою, коли надходитимуть усі запити".
Журналісти побачили виробничі лінії, на яких будується система, від мікросхем та детонаторів до головної частини ракети, ока та двигуна. 70-мм керована ракета є частиною інтегрованої платформи протиповітряної та протиракетної оборони Skydefender, концепції якої подібна до концепції Steel Dome у Туреччині та Iron Dome в Ізраїлі. Ціна ракети становить приблизно одну десяту від ціни ракети вищого класу, що робить її придатною для місій боротьби із дронами.
Віцепрезидент Thales Ален Кеврен сказав, що вони "отримують" запити від країн Перської затоки на цю зброю, яка, за його словами, може бути використана як для місій протидії безпілотникам класу "земля-повітря", так і "повітря-повітря".
70-мм керована ракета рухається за лазерним цілевказівником з тієї ж платформи, з якої її запускають, незалежно від того, це БПЛА, винищувач чи наземний транспортний засіб, і вона відстежує лазер, доки той не досягне цілі.
Виробництво зброї відбувається в історичному форті Форт-д'Евеньє, побудованому для захисту Бельгії від німецького вторгнення у дев'ятнадцятому столітті. Там компанія Breaking Defense мала понад 40 невеликих приміщень для виробництва та складання, де робітники проводили ручні перевірочні випробування партій та складальних частин ракети. За словами компанії, крила проходять особливо ретельне тестування, оскільки вони мають вирішальне значення для забезпечення можливості коригування траєкторії ракети до її приземлення на ціль.
Випробування ракети відбуваються в діапазоні температур від мінус 46 градусів Цельсія до плюс 66 градусів Цельсія, щоб перевірити її експлуатаційні можливості за будь-яких погодних умов, включаючи спекотну погоду Близького Сходу.
Чи дістанеться більше ракет Україні
Водночас, українське видання Defense Express зазначило, що з цього слідує намір просування Thales Belgium перевірених в Україні рішень до країн Близького Сходу. Зараз там є велика потреба у недорогій зброї проти дронів, а незалежність від американців може бути великим плюсом.
"Водночас тут варто згадати, що у жовтні 2025 року представники компанії казали про недостатні обсяги виробництва для покриття потреб українських військових. Тому виникає питання, чи нові постачання в інші регіони вплинуть на постачання нам. У 2025 році Thales планувала вийти на виробництво 3500 керованих ракет на рік, тоді як у 2026 році хотіла виготовити 10000 штук, тому заяви про подвоєння випуску відповідають попереднім планам. Можливо, тут допоможе локалізація виготовлення, яка відкриє додаткові потужності. Одначе на це потрібен час, тож для запитів "тут і зараз" швидше за все братимуть нинішні можливості. Водночас згадуються запаси, які, можливо, готують якраз для швидких продажів", - пояснили аналітики.
Протидія "Шахедам" в Україні
Як повідомляв УНІАН, Росія планує досягти 50-відсоткової частки реактивних ударних безпілотників у загальній кількості дронів-камікадзе. Ворог постійно змінює тактику застосування БпЛА, збільшує їх кількість і покращує якість.
Нагальним залишається питання щодо кількості бойових частин для дронів-перехоплювачів, але ЗСУ намагаються нарощувати власні спроможності у виробництві таких елементів.
Наслідки щоденних повітряних ударів РФ по території України були б значно важчими, якби не системна робота ЗСУ щодо розбудови "малої ППО" та зміцнення її спроможностей.
Сьогодні більша частина знешкоджених російських засобів повітряного нападу – результат роботи українських БпЛА-перехоплювачів.