Зокрема, 34 воїни-зв’язківці та 8 журналістів за підтримки ветеранської організації полку зв’язку здійснили подорож до місць бойової слави.
– Зв’язок поколінь дуже важливий для нас, тому ветеранська організація намагається підтримувати патріотичний дух нових генерацій військовослужбовців на дійсно героїчному минулому, – розповів організатор поїздки, голова ветеранської організації 55 окремого лінійно-вузлового полку зв’язку майор у запасі Олександр Зайчук. – Сьогодні не легко знайти достатньо ресурсів, а інколи і часу, аби розповісти й показати те, як загартовувався наш військовий характер. Тому ми вирішили ввести традицію подорожей місцями бойової слави, де брали участь і українські воїни.
Також, до так званого “військового паломництва” з ініціативи Регіонального медіа-центру Міністерства оборони України (м. Львів) було залучено вісім журналістів Рівненського краю, які висвітлюють військову тематику. Такі спільні подорожі, на переконання організаторів, не лише поліпшують зв’язки армії із суспільством, а й допомагають залучити молодих фахівців журналістики до заходів військово-патріотичного виховання.
– Я вперше відвідала Брестську фортецю і справді вражена побаченим. Дух цього місця нагадав те, що ми часто забуваємо в буденності – мирне небо коштувало мільйонів безневинних життів. Це викликає особливу повагу до сьогоднішніх військовослужбовців, які за потреби зроблять усе, аби наше небо залишалося і надалі мирним, – поділилася журналіст телеканалу “Рівне 1” Ольга Міхньов.
Голова ветеранської організації 55 окремого лінійно-вузлового полку зв’язку переконує, що ця подорож лише перша в списку. Олександр Зайчук планує з діючими військовослужбовцями прослідувати шляхом полку під час Другої світової війни та побувати у тих містах, де військова частина брала участь у боях.
– Одна справа говорити, а зовсім інша – побачити самому. Для більшості учасників подорожі це стало першим таким “паломництвом” до місць героїчного воєнного минулого. Ми усі відкрили щось нове для себе з історії. Переконаний, такі подорожі не лише розвивають кругозір військовослужбовців, а й сприяють здруженості військових колективів, – підсумував заступник командира 55 окремого лінійно-вузлового полку зв’язку підполковник Володимир Богдан.
Додатково. Після нападу фашистських військ на СРСР Бересть відразу опинився у глибокому тилу ворога, де радянський гарнізон продовжував чинити опір ще декілька тижнів. За цей подвиг Брестська фортеця отримала почесний статус фортеці-героя поряд з містами-героями Радянського Союзу.
Після остаточного оволодіння містом німецькі окупанти 1 вересня 1941 року зробили Брест адміністративним центром Генеральної округи Брест-Литовський, і в цьому статусі місто залишалося до 19 червня 1942 р. Одночасно і аж до визволення радянськими військами 28 липня 1944 р. місто було центром Берестейського ґебіту.
