Думка Абсолютно потворне як за формою, так і за змістом «побиття» талановитих українських дітей вітчизняними, вибачте на слові, «слугами народу» відбулося у п`ятницю увечері в ефірі «Свободи Савіка Шустера» на «Інтері».
Ні, сама ідея була хороша - хоч раз в житті примусити наших самозакоханих, дорогих наших (в тому сенсі, що дуже дорого вони нам обходяться) обранців на кілька годин припинити зображати глухарів на току і вислухати те, що частина народу хотіла б сказати їм в обличчя.
На мій погляд, нічого страшного з політиками не сталося б, навіть якби вони переступили через свою одвічну звичку звертатися з високих трибун до аморфної маси. Тим паче, що в якості «делегатів» від народу виступали підлітки, які за визначенням ніякої загрози для можновладців становити не могли. У хитросплетіннях внутріпартійних і внутрішньоблокових інтриг діти розбираються дуже поверхнево, якщо не сказати, не розбираються взагалі. Компромату не мають у своєму розпорядженні... Ну, хіба що дещо різкі в думках, що притаманне всім підліткам, незалежно від походження. Але не вбивати ж за це!
Аж ні. Виявилось, що відкрито висловлену думку нардепи сприймають як пряму загрозу собі-коханим. Дівчинку, що ризикнула порівняти постійні повернення депутатів до парламенту з тим, як злочинець повертається на місце злочину, буквально розмазали по підлозі. Дівчина одержала по повній програмі. І за «аномальний» для такої юної істоти «рівень агресії». І за «неповагу» до депутатів. Заодно дісталося й батькам, які, на думку Литвина, бігають по інстанціях і випрошують грошей на освіту своїх нащадків замість того, щоб самим цією освітою займатися. І дітей належним чином виховувати.
І аби ж Литвин був єдиним, хто відірвався на підлітку! Після нього дівчинку всмак покопали всі, кому не ліньки було, без врахування статі, віку і партійної приналежності.
Червоненко, якого, як виявилось, в глибокій юності образили тим, що він єврей, на додачу до цього видав на горіхи ще і двом хлопцям. Одному - за те, що той наважився запитати, чому за підготовку до Євро-2012 взялися тільки недавно, хоча про те, що Україна проводитиме чемпіонат, стало відомо ще минулого року. Іншому перепало за те, що він, будучи учнем художньої школи, мріє стати юристом. Що, пробачте, з вуст людини, яка, за його ж власним визнанням, збиралася стати математиком, але пішла у великий спорт, а звідти, як відомо всій країні, - у політику, звучить, щонайменше, дивно. Так ми, прости Господи, дійдемо до відстрілювання в державному масштабі всіх, хто в третьому класі писав: «Хочу бути вчителем», а у восьмому змінив думку на «Хочу стати лікарем».
Абсолютно потворно виглядали і численні заяви депутатів про те, що батьки запрошених на передачу дітей (зазначимо, дітей обдарованих, чиї досягнення вже визнані як мінімум на обласному рівні - саме за цим принципом їх відбирали для передачі) підходили до політиків з проханнями посприяти навчанню їх чад. Зрозуміло, що загалом матеріально. Скажіть, а що ще робити батькам, які чудово знають, що в будь-якому учбовому закладі України, який хоч трохи претендує на «елітарність», встановлено негласний майновий ценз? Побори можуть бути різними - від добровільно-примусових «доброчинних» внесків кожного місяця до «централізованого» пошиття шкільної форми, вартістю, яка дорівнює вечірній сукні з дорогого бутіка, а якістю - з ношеними штаньми з секонд-хенда. Так, батьки хочуть одержати допомогу на навчання їх дітей вже зараз. Так, у них немає можливості «заархівувати» талановитого нащадка і зберігати його в сейфі в очікуванні, поки держава роздуплиться на рівний доступ до якісної освіти. І, вибачте, не нашим скоробагатим нардепам критикувати їх за це.
Тим більше після того, як їм ті самі підлітки на пальцях пояснили, що новації цього року у сфері освіти призведуть до того, що випускники через вступні нововведення близько трьох місяців проведуть у стані безперервного фізичного і морального надриву. А обранці тільки розвели руками - мовляв, і самі знаємо, але не звільняти ж міністра освіти за таку «дрібницю». І порадили дітям «пережити» це в інтересах, так би мовити, викорінювання корупції у вузах. Правда, самі тут таки визнали, що таким чином корупція не викорінюється, а всього лише переноситься в центри зовнішнього тестування.
На щастя, зауваження хлопчика про те, що, виходячи зі сказаного депутатами, ніхто нічого робити не збирається, а всього лише стрілки переводять один на одного, припало вже на самий кінець програми. А то дитині довелося б вислухати багато образливого з депутатських вуст. А глядачі були б змушені боротися з черговим нападом нудоти від потоків самозакоханого нахабства, що лилися з екранів, істеричних спроб відвести від себе «небезпеку» і відвертого, щоб не сказати базарного, хамства...
Віра Сорока
