Схоже, виливи звинувачень шкідників, котрі підривають політичний устрій Росії, розподілено за річним планом: перший квартал, другий, третій...
Після сміхотворних претензій до грузинських та молдавських вин, українських м`ясомолочних продуктів, російські органи «зовнішньополітичної» санітарної служби взялися за українське вино. У пресі пройшло повідомлення – так званий «Росспоживнагляд» почав перевірку якості вин виробництва України й Китаю, ввезених на територію Росії. І, звичайно ж, якість не відповідає тонким смакам російських споживачів, більш того – виявилася небезпечними для людини. «Із 45 зразків українського вина два не відповідали показникам безпеки людини, 11 не відповідали вимогам за органолептичними даними (смак, аромат, колір)», - повідомив пресі головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко. Правда, з Китаєм ще гірше: «З восьми зразків китайських вин висунутим вимогам не відповідали п`ять зразків".
Що це за вимоги такі, навряд чи знають у самому «Споживнаглядіі» Росії.
Причому всі ці претензії звучать на тлі повідомлень про різке зростання кількості отруєнь російських громадян неякісними алкогольними напоями, зафіксованому після зовнішніх заборон. Цікаво, що всі вони так чи інакше пов’язані з політикою країн-експортерів: у грузинському вині, зрозуміло, «забагато свободи», Молдавія неправильно повелася щодо Придністров`я, Україна надто загрозливо для Росії пропагує демократію.
Про що свідчить чергова атака на зовнішніх шкідників?
Подібні випади, судячи з усього, стали необхідним елементом російської політики. Очевидно, такий політичний сурогат покликаний компенсувати відсутність реального політичного процесу в Російській державі. Адже природна потреба плебсу в якихось порухах на владному Олімпі має бути задоволена.
Пошуки шкідників, схоже, здійснюються за цілком продуманим, добре профінансованим планом (сьогодні вино, завтра м`ясо, післязавтра метал і т.д.). Маховик пошуку зовнішніх шкідників запущено, і навіть після зміни політичних розкладів в Україні, його ніхто й не намагався корегувати (насправді для Кремля – в сучасному, путінсько-олігархічному розумінні – помаранчева влада набагато вигідніша, ніж біло-блакитна).
На жаль, усе свідчить про те, що Україна й надалі залишатиметься зовнішнім чинником “єднання” російського суспільства. Для цього використовуватиметься будь-яка нагода (для прикладу приведу тільки заголовки в одному з відносно “нейтральних” російських Інтеренет-видань: «У російського флоту відняли кримські маяки»; «Україна звинуватила пілотів у катастрофі Ту-154 під Донецьком»; «Ющенко закликав МВС забути російську мову»; «Партія регіонів пропонує чиновникам 30-відсоткову надбавку за “мову”).
Оксана Охрімчук, м. Київ
