Виборче гасло «подолати бідність» Янукович реалізував за три дні

15:41, 30 жовтня 2009
Різне
4631 0

Вічно «Лідеру» не щастить із оформленням документів: то букву зайву напише у автобіографії, після якої неможливо від інтелігентного прізвиська всю дорогу відчепитись, тепер статки на папері ростуть, як гриби під дощем...

23 жовтня Віктор Федорович подав до ЦВК документ, де зазначив, що за рік сукупний дохід його родини становить 536 тисяч 15 гривен і 35 копійок. А вже 27 жовтня сума зросла до 4 мільйонів 857 тисяч гривень. З одного боку, послідовність Віктора Федоровича викликає замилування – як швидко втілив у життя одне із передвиборчих гасел. Побороти за три дні бідність у окремо взятій родині – це вам «не дріб’язок по кишенях тирити». Хоча на думку спадає й інша народна мудрість. Про тих, хто у церкві лоба розбиває. Вічно «Лідеру» не щастить із оформленням документів: то букву зайву напише у автобіографії, після якої неможливо від інтелігентного прізвиська всю дорогу відчепитись, тепер статки на папері ростуть, як гриби під дощем. Насправді, ніхто й не сумнівався, що Віктору Федоровичу вистачає на хліб з маслом. От тільки навіщо так неоковирно брехати? Відповім відомим афоризмом: безкарність породжує рецидиви.

«Ніяких серйозних наслідків для репутації Віктора Януковича цей інцидент не матиме. На жаль, у  нас подача декларацій і самі декларації – не більше, ніж фікція. Жоден політик не подав реальної декларації про прибутки. Це формальність, на яку ніхто не звертає уваги. Всього кілька відсотків виборців у принципі знають про декларації. А ті, кого ця неправда бентежить, на виборах не голосують, а працюють», - каже політолог Кость Бондаренко.

Існує й протилежна думка. Наприклад, експерт Олександр Палій переконаний, що «ситуація  із двома деклараціями синхронізується із багатьма попередніми вчинками Януковича: страусині туфлі, граматичні помилки, специфічні жарти». «На виборах кожна помилка заслуговує уваги, навіть незначна. Такі ляпи, безумовно, впливають на можливості нарощення рейтингу кандидата», - вважає Палій. Але на стабільне електоральне ядро кандидата це не вплине. Стільки вже у нас було скандалів, пов’язаних із кожним з кандидатів, а з політичної карти змело хіба що Олександра Мороза. Іншим – як з гуся вода.

По всьому світу брешуть найбільше після риболовлі, в ліжку та перед виборами. Так воно ведеться. Але щоб додати крапельку надії для ідеалістів та правдолюбців, нагадаю історію О. Джей Сімпсона. Врятувати зірку американського футболу від карної відповідальності за вбивство дружини адвокатам вдалось завдяки тезі, з якої ми починали: «Не вір тому, хто хоч раз збрехав». Саме на ній правники побудували лінію захисту у патовій для їхнього клієнта ситуації. «Ви жодного разу за своє життя не називали громадянина США із темною шкірою образливими словами, і не відчували до нього расової неприязні?» - запитали у полісмена, який першим увірвався у будинок афроамериканця, що зарізав невірну дружину та її  коханця. «Ні», - відповів той під присягою. Брехня була настільки очевидною, що присяжні обвинуваченого виправдали.

Ви зараз згадаєте про 10 мільйонів доларів, які він витратив на свій захист і про те, що через кілька років О-Джей Сімпсон таки був ув’язнений. Так воно і є. Зараз – про інше. Ви вірите у те, що Андрій Кислинський просто не захотів ділитись спогадами про студентські роки, а Віктор Янукович продав все, що  у нього було, щоб купити «Межигір’я»? І я ні. Людина, яка збрехала хоча б один раз, так само вчинить знову. Вона по-іншому не може. А от ми можемо кандидатську брехню не забувати. Щоб потім не жалітись, що вони на виборах нас знову обманули.   

Наталія Ярцева (Центр оперативного журналістського реагування)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter