Можна тільки здогадуватися , що ВОНА йому наобіцяла і які контрзаходи й компромат ВІН заготував, аби випередити можливий і невідворотний кидок. Суцільний адреналін... Це вам не прісні переговори з прогнозованими лідерами Європи...
Думка
Дайте мені вентиль, пустіть мене лиш на один день до газової труби, і я розчинюся, щезну назавжди, ніколи більше не маячитиму перед вами – голуба мрія мого однокурсника з КПІ.
Слова “газ”, “Газпром”, “газовий контракт”, “газова принцеса” та похідні до них лунають в Україні наприкінці кожного року не рідше, ніж матюки на будівництві. Український народ також із нетерпінням чекає передноворічних звернень-залякувань – від злобного Купріянова до добренького Міллера та їхніх шефів із Кремля.
Як же це ми дожилися до того, що начебто прості товарно-грошові відносини набули такого абсурдно-резонансного характеру?
Природний газ – це суміш газоподібних вуглеводнів, переважно метану, етану, пропану і т. ін., що утворюється в земній корі. Вид корисних копалин, що за конституцією Російської Федерації, як і решта надр, належить народові.
Близько 70–90% природного газу Росії видобуває ВАТ «Газпром», сформований у 1989 році на базі Міністерства газової промисловості з державною часткою 50% + одна акція. Номінально керують Газпромом правління і топ-менеджмент, а фактично кремлівська влада.
ДЕ МОЯ ДЕЛЬТОЧКА?
Ціна на газ. Враховуючи відносно незначну собівартість і високий попит, ціна на газ назначається й залежить від кон’юнктури ринку. Економіка тут відступає на другий, хоч і дуже важливий, план. А сам процес призначення ціни для конкретного покупця обростає подіями, гідними найкращих екшен-детективних блокбастерів. Тут є все, що супроводжує шалені тіньові гроші: підкуп, шантаж, політичний тиск, холодна війна, постійні скандали та багато іншого бруду. На газових переговорах, за зачиненими дверима і в режимі суворої секретності, на кон виставляється все, що має вартість. У результаті офіційна ціна – та, яку показують народу, може стрибнути або впасти в рази від попередньої. Але повна ціна завжди відповідатиме ринковій в даному проміжку часу.
Узагалі людям показують дві-три цифри: ціну на кордоні, побутову ціну, обсяги… Потім спеціалізовані інститути, організації, експерти враховують усі можливі характеристики, фактори, ризики для розробки та обґрунтування стратегічної і дуже секретної формули ціни на газ. Чим більше експертів – тим більше факторів. Зрозуміло, що замовник у Кремлі не читатиме все це багатокілограмове місиво звітів, рекомендацій і дисертацій. Не «царскоє ето дєло», і не за це він платить. Тому на стіл потрапляють ті ж самі дві-три цифри плюс ще одна, але найважливіша – навар, дельта (Δ).
Бізнесмені й чиновники любовно називають “Δ” “дельточкою”. Без “Δ” бізнесу не буває.
Але який бізнес у держструктурі?
Якщо у вас виникає таке запитання, то ви не знаєте Росії.
Уявімо таку сцену. Кремль... ВВП і ДАМ міркують над державними інтересами. Зокрема, обговорюють газову дельточку. Заходить секретар. Там ось ходоки з Києва прибули. Які й чого хочуть? Біло-голубі... Газ, щоб якомога дешевше. А як платять “Δ”? Прямо у Швейцарії, на ваш банківський рахунок. О! Пишіть 50 баксів за тисячу кубів і оголосіть, що український та російський народи – брати навіки... Минає кілька років. Сцена та сама. Знов ходоки з Києва. Уже помаранчеві. Просять газ якомога дешевше. А дельточка? Та, кажуть, що вони таким не займаються, але якщо вам не шкода подать і їм на відткат, то будуть дуже вдячні. Шо?! Оголосити ціну максимальну і передати народу, що Україна – ворог. А чого? Ну, наприклад, тому, що хоче в НАТО. Так і ми ж... Ми – другоє дєло. Нам усе можна.
Осінь 2009 року... Сцена та сама. Ходоки з Києва. У білому, з косою. Просить дешевшого газу. А дельточка? Каже, що готова на все. О, нарешті, те, що нам треба. Замовляй Лівадійський палац. Будемо короновать на губернаторство Малоросії. А Янукович? Піде другим номером, на підстраховку. Ризикувати не будемо. Виведем обох у другий тур – а далі того, хто більше прогнеться. Й оголосіть, що український і російський народи знову брати навіки.
І от зустріч у Лівадії. Ціна питання така висока, що наша залізна леді втрачає повагу і до себе, і до держави, прем’єром якої має честь бути, і до власного народу, і до його Президента. Можна тільки здогадуватися , що ВОНА йому наобіцяла і які контрзаходи й компромат ВІН заготував, аби попередити можливий і невідворотний кидок від леді Ю. Суцільний адреналін. Це вам не прісні переговори з прогнозованими лідерами Європи.
Офіційно леді Ю вже заявила, що ціна на газ наступного року практично не зміниться, а договір – «стандартний». Наче раніше підписували нестандартні. Офіційну частину ціни газу покажуть, яку потрібно. Хто б сумнівався. Теж новина... Особливо для “регіоналів”, котрі досі хваляться, що при них газ був по п’ятдесят. Намалюють і по двадцять, як дуже сподобаєтесь. Ось тільки, за будь-якого розкладу український народ заплатить повну ціну. А російський – отой, що за конституцією власник надр, відповідно отримає «шиш». Усе чотко.
ДЕ ЗАКЛАДЕНО ВИГОДУ
ГТС. Міжнародні контракти, крім ціни, містять багато інших умов, як то: якість, кількість, обсяги, графіки поставок, транспортування й так звані спеціальні умови. Транспортування регламентується шістнадцятьма типами умов поставки товару. Наприклад, відповідно до вимог EXW, або FCA право власності на товар передається в місці виробництва. Для газу – це Західний Сибір. А далі – магістральні трубопроводи по безкрайніх російських просторах за рахунок покупця. Усушка, утруска, російське нехлюйство. Скільки газу зникне! І вже не тільки Україна тирить газ, а й Росія краде! Тому то Москва дотримується інших умов – поставка і по Росії, і по Україні. І свій бардак не показувати й Україну звинуватити в розкраданні.
Для звичайного економічного договору тут, безперечно, застосували б умову щодо поставки товару до російсько-українського кордону. На кордоні підписується акт здачі-прийому з обсягів, хімічного складу, густини. І все. Хай тепер Європа переживає, чи крадуть газ в Україні, чи ні. Такий підхід підтримує і Україна як транзитер газу, так і Європа – як покупець. Але тільки не Москва. Їм потрібен контроль над українською ГТС, який у такому разі буде втрачено. Крім того, це гарантує Кремлю додаткові доходи за рахунок нав’язаного низького тарифу на транзит газу.
Узагалі в бізнесі не буває відносин, вигідних тільки одній стороні. Бізнесові відносини фіксуються на папері у вигляді договорів. Якщо договір виглядає вигідним тільки одній стороні, то це означає лише, що вигоди другої сторони заховані в спеціальних умовах, передісторії або усних домовленостях, наприклад, у відкатах. У нашому випадку кожен економічний складник газового договору зв’язаний з політикою на основі усних обіцянок, завірянь і клятв. Тобто це вже не економічний договір, а радше політично-економічний зговір. У результаті таких зговорів вивільнюється колосальний фінансовий ресурс, цілком достатній для виведення в президенти потрібних кандидатів. А може, й ні?
ЧИ ЗНАЙДЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКИЙ ВІДПОВІДНИК РОСІЙСЬКІЙ ПАРІ?
Кремлівські політтехнологи розробили безвідмовну концепцію: «двійка» – виведення обох зафрахтованих кандидатів у другий тур. Янукович – по південно-східних територіях, а Тимошенко – по центру й заходу. Протиставити цьому можна тільки іншу двійку, дружно проголосувати за неї і вибити зафрахтованих із перегонів уже в першому турі.
По заходу найкращим кандидатом є нинішній Президент Ющенко. І рейтинг у нього далеко не 2%. Мій знайомий очолює центр соціальних досліджень. Вони справді працюють на замовлення, але роблять це фундаментально, маючи під рукою студентів. Так ось вони знають реальну картину й доповідають про ситуацію замовникам. А публікують уже відкоригований рейтинг. Гроші ж треба заробляти... Це також пояснює ту істеричну компанію цькування Ющенка в ЗМІ й навіть на 95-му кварталі. Бо дуже бояться...
По центру, півдню й сходу й узагалі по Україні, на мою думку, немає кращого кандидата, ніж Сергій Тигіпко. Відповідає всім вимогам. Янукович поряд з ним може служити тільки фоном, навіть не декорацією.
Висновок: вибір завжди є. Голосувати проти всіх не можна в жодному разі. Це нерозумно.
Московській двійці потрібно протиставити українську й провести її в другий тур. Це збереже нам і вісім мільярдів ефемерного боргу за невибраний газ і атомний цикл і багато іншого, вже зопалу наобіцяного зафрахтованими кандидатами, і збережемо свободу.
Віктор Малєй, м. Київ
