Отже, 14 вересня в прес-службі Генеральної прокуратури України (ГПУ) повідомили, що досудове слідство у кримінальній справі за звинуваченням Олексія Пукача в здійсненні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе завершене. І що замовником, а також підбурювачем цього злочину є померлий екс-глава МВС Юрій Кравченко.
Проте будь-якій людині, яка дружить з елементарною логікою, абсолютно очевидно, що таке рішення ГПУ не можна назвати нічим іншим як зухвалим знущанням над здоровим глуздом і всім українським народом, який добре знайомий з деталями цього злочину і перипетіями його розслідування. Та й робиться ця спроба «повісити всіх собак» на небіжчика також з абсолютно зрозумілою метою – відвести звинувачення від справжніх замовників і підбурювачів вбивства журналіста. Пригадаємо деякі факти!
20 вересня 2005 року в українському парламенті були оприлюднені висновки тимчасової слідчої комісії (ТСК) з убивства Гонгадзе, яка пропрацювала більше трьох років і досконально вивчила всі матеріали цієї справі. Крім того, ТСК допитала цілий ряд осіб, у тому числі й депутатів Верховної Ради - Івана Драча, Бориса Олійника, Тараса Чорновола, Олександра Турчинова - які, прослуховуючи на аудіозаписах Миколи Мельниченка свої розмови в стінах АП, однозначно підтвердили і сказали, що це їхні голоси, їхні розмови і ті обставини, які вони повідомляють у розмові. А сам Микола Мельниченко пройшов психологічну експертизу в США, був допитаний на детекторі брехні, йому було поставлено 14 запитань, і експерти-психологів відповіли однозначно, що Мельниченко каже правду.
Усі члени ТСК дійшли тоді одностайного висновку, що замовником убивства Георгія Гонгадзе є колишній президент Леонід Кучма, а підбурювачами цього злочину були екс-голова адміністрації президента Володимир Литвин і колишній керівник СБУ Леонід Деркач.
Залишалося лише одне слабке місце в цих висновках ТСК – не був спійманий і допитаний безпосередній виконавець убивства журналіста генерал МВС Олексій Пукач. Оскільки він міг би сказати, що йому було наказано не вбивати Георгія Гонгадзе, а тільки побити і залякати, як це зробив раніше той же Пукач з ще одним журналістом – Олексієм Подольським.
Нагадаємо, «провина» Подольського полягала в тому, що, працюючи у фонді «Українська перспектива», він опублікував ряд статей про корупцію серед вищих чиновників держави, що торкнулися тодішнього президента Леоніда Кучми. 9 червня 2000 року в Києві він сів у таксі, в якому перебували майор міліції Микола Наумець, старший лейтенант Олег Мариняк (обох Апеляційний суд Києва в травні 2007 року засудив до трьох років позбавлення волі) і Олексій Пукач. Вони вивезли журналіста за 130 км від Києва, висадили в лісі, били гумовою палицею, погрожували. Показово, що Пукач також накидав на шию цього журналіста ремінь, як і у випадку з Гонгадзе, але після тортур Подольського все ж таки відпустили.
Проте, як виявилось, Олексій Пукач не тільки дав свідчення про те, що Юрій Кравченко наказав саме вбити Георгія Гонгадзе, але ще й повідомив, що Леонід Кучма і Володимир Литвин, як мінімум, знали про це вбивство практично одразу ж після його здійснення.
Зокрема, як стверджує генерал, незабаром після вбивства Гонгадзе 17 вересня 2000 року, Литвин побував у міністерстві внутрішніх справ в кабінеті Кравченка. Там були присутні перший заступник міністра Микола Джига, керівник апарату МВС, нині покійний Едуард Фере, а також сам Пукач. Як стверджує Пукач, Кравченко особисто представив його Литвину із словами: «Володимире Михайловичу, це - наш співробітник, який особисто розібрався з Гонгадзе». При цьому Кравченко поплескав Пукача по плечу і звернувся до Литвина із словами: «Передайте президентові, що ми виконаємо будь-яку його вказівку».
Таким чином, Генпрокуратура зараз відверто намагається списати злочин виключно на екс-главу МВС Кравченка, тоді як замовниками і підбурювачами напевно були Кучма і Литвин. При цьому цілком легко можна пояснити причину такої поведінки ГПУ.
Для цього потрібно знову таки пригадати деякі висновки ТСК від вересня 2005 року. У тій доповіді, зокрема, зазначалося й таке: «Колишній президент України Кучма разом із своїм оточенням, керівниками силових міністерств і відомств, покійним міністром внутрішніх справ Кравченком, колишнім керівником СБУ Деркачом, колишнім головою ДПА Миколою Азаровим і іншими високопоставленими особами створили в Україні тотальну систему стеження за опозиційними діячами, прослуховування телефонних розмов, здійснення різних провокацій щодо цих осіб. А щодо осіб, які брали активну участь у протистоянні цьому режимові, навіть ішли на скоєння тяжких кримінальних злочинів».
Тобто, як бачимо, в списку причетних до злочинів режиму Кучми є і нинішній прем`єр-міністр Микола Азаров, як відомо, засновник і лідер Партії регіонів, а також «права рука» президента Віктора Януковича.
Крім того, Володимир Литвин і його фракція у Верховній Раді входять нині до правлячої коаліції – отже, спікер є на сьогодні вірним союзником президента Януковича і прем`єра Азарова.
Також Олексій Пукач назвав серед тих, кому було ще в 2000 році відомо про вбивство Георгія Гонгадзе, тодішнього заступника голови МВС Миколу Джигу. Ну, а Джига вже давно в команді Януковича-Азарова (2003-2004 рр. - заступник голови ДПАУ, з 2006 року - народний депутат України від Партії регіонів, 2 червня 2010 року указом Януковича призначений головою Вінницької облдержадміністрації).
Отже, Генпрокуратура на чолі з Олександром Медведьком виконала зараз політичне замовлення нині-владної команди Януковича-Азарова, багато з членів якої, включаючи нинішнього президента і прем`єр-міністра, були замішані в злочинах режиму Леоніда Кучми. Тому-то вони зараз і вигороджують справжніх замовників вбивства Георгія Гонгадзе, розуміючи, що Кучма і Литвин можуть багато розповісти про це, якщо їх заарештують у справі про вбивство Гонгадзе.
І, звичайно ж, все це чудово розуміє, наприклад, дружина убитого журналіста – Мирослава Гонгадзе. «Мене цікавить, як проводилася очна ставка між генералом Пукачем, Литвиним і Джигою. Мене цікавлять результати розслідування по плівках Мельниченка. Досі не названі мотиви організатора і виконавців цього злочину. Які були мотиви у Кравченко, окрім виконання наказу? Інших просто не могло бути!» - категорично заявила вона в середу в «Голосі Америки».
«Необхідний публічний судовий процес. Сподіваюся, що він буде відкритим, що його показуватимуть в прямому ефірі. І я наполягатиму, щоб цей процес був дійсно справжнім процесом. Я вимагатиму приводу на судове засідання як Литвина, так і Джиги і екс-президента Кучми», - додала Мирослава Гонгадзе.
Тим самим вона недвозначно вказала на тих, кого вважає справжніми винуватцями загибелі чоловіка 10 років тому. І очевидно, що нинішня влада в Україні з очевидних причин і свідомо потурає нині справжнім замовникам убивства Гонгадзе, а отже, є співучасником злочину.
Олег Литовченко
