Керівники Національного банку і уряду продовжують розповідати про відсутність серйозних причин для девальвації гривні як до кінця року, так і на 2011 рік. Проте звіти Нацбанку про основні тенденції грошово-кредитного і валютного ринків за останні місяці свідчать про зворотнє.
Зокрема, згідно з оприлюдненими наприкінці минулого тижня на сайті НБУ документами про тенденції на фінансових ринках України в жовтні, виявляються, мінімум, три тривожних для стабільності національної валюти обставини.
По-перше, минулого місяця українці купили у банків вільноконвертованої валюти на $3,218 млрд., а продали – лише на $1,344 млрд. Отже, населення України купило іноземна валюти на $1,874 млрд. більше, ніж продало.
Причому, в жовтні мало місце продовження тенденції зростання попиту українців на ВКВ: у вересні фізичні особи купили в банках валюти більше, ніж продали - на $1,611 млрд.; у серпні – на $0,398 млрд.; у липні – на $0,149 млрд.
По-друге, Нацбанк витратив минулого місяця $496,4 млн. золотовалютних резервів шляхом інтервенцій на міжбанківському валютному ринку з метою підтримки гривні від девальвації: продано регулятором було валюти на $734,1 млн., а куплено – на $237,7 млн.
До того ж, цей процес спостерігається вже другий місяць - у вересні НБУ витратив валютних резервів у вигляді інтервенцій на суму $668,8 млн. А в перші дні листопада Нацбанк продовжив продавати іноземну валюту на міжбанку.
По-третє, незважаючи на збільшений попит на готівкові долар і євро, українці все менш активно нарощують банківські депозити в іноземній валюті.
Зокрема, в жовтні обсяг банківських внесків фізосіб в іноземній валюті зріс, за даними Нацбанку в доларовому еквіваленті, лише на 203,9 млн. дол. США. При цьому потрібно враховувати, що курс євро до долара в жовтні підвищився, тому ця надбавка значною мірою зумовлена курсовим приростом по внесках в євровалюті, а не реальним збільшенням депозитів в іноземній валюті.
А, наприклад, у вересні величина банківських внесків українців у ВКВ збільшилася на 521,2 млн. дол. США
Таким чином, очевидно, що хистка довіра до гривні та банківської системи, яка поновилася у значної частини українців останнім часом після її втрати від штормів на валютному ринку в 2008-2009 роках, у вересні-жовтні цього року знову серйозно похитнулася.
І занепокоєність співвітчизників легко зрозуміти. Сильні ривки інфляції завжди підривають довіру громадян і бізнесу до національної валюти, оскільки навіть вищі ставки по гривневих депозитах порівняно із ставками по внесках в іноземній валюті не перекривають інфляційного знецінення гривні. А інфляція в Україні била рекорди і в серпні, і у вересні.
Наприклад, у вересні інфляція становила 2,9%, при тому, що ставки по гривневих депозитах минулого місяця лише в окремих банках досягали 16-18% річних, що відповідає 1,3-1,5% доходу за місяць. У великих українських і іноземних банках ставки нині набагато нижчі. Таким чином, реальна збитковість банківських депозитів у гривні становила у вересні мінімум 1,4-1,6%. По депозитах в іноземній валюті збитки були ще більші, оскільки ставки по них приблизно удвічі нижчі, ніж по гривневих депозитах.
Зрозуміло, що тримати за таких умов депозити в банках нелогічно, тому багато співвітчизників вирішили конвертувати свої гривневі накопичення в тверду валюту, розраховуючи на майбутню девальвацію національної валюти. Причому, пам`ятаючи сумний досвід кінця 2008 року, багато українців не поспішають нести ВКВ до банків, а залишають гроші «під подушкою».
Слід сказати, що не вся сума купівлі фізособами іноземної валюти з`явилася простим обміном українцями своєї гривні на ВКВ. Значна частина цього обсягу – це закупівля валюти тіньовим бізнесом за гривню від реалізації в Україні контрабандної продукції. Проте ця обставина ніяк не додає впевненості в стабільності національної валюти.
Звичайно, істотно підтримати гривню від падіння можуть кредити МВФ. Але є великі сумніви в тому, що цей міжнародний фінансовий донор виділить Україні вже другий транш кредиту, одержати який уряд і Нацбанк розраховують до кінця листопада.
Минулого тижня місія МВФ прибула до Києва з метою перевірити виконання українським урядом узятих на себе зобов`язань відповідно до підписаного раніше Меморандуму, а в цьому плані українській стороні особливо похвалитися нічим.
Зокрема, згідно з даними Рахункової палати, за дев`ять місяців 2010 року доходи бюджету виявилися недовиконані на 7 млрд. грн., видатки – майже на 5 млрд. грн. ДПАУ і Держмитниця не змогли в повному обсязі зібрати податки – план з ПДВ недовиконано на 5,12 млрд. грн., з податку на прибуток – на 2,56 млрд. грн., з акцизного збору – на 1,76 млрд. грн.
Дефіцит бюджету зріс порівняно з відповідним періодом минулого року більш ніж удвічі – до 52,8 млрд. грн., однією з причин чого РП називає оформлення відшкодування ПДВ облігаціями ОВДП. Виконання ж українським урядом плану надходжень до бюджету і утримання дефіциту бюджету в жорстких рамках є однією з обов`язкових умов Меморандуму України з МВФ.
Крім того, уряд не виконав умови Меморандуму щодо дефіциту «Нафтогазу» і щодо відшкодування ПДВ. Також у МВФ напевно виникнуть претензії до Податкового кодексу. Нарешті, уряд днями оголосив, що не має наміру підвищувати пенсійний вік для жінок, що також є одним з пунктів Меморандуму.
«Найважча частина розмови - це пенсійна реформа. Що робити з пенсійним законодавством, нам доводиться постійно фінансувати пенсійний фонд з бюджету. І там зростання 1% ВВП в рік. Що дуже багато», - розповів з цього приводу віце-прем`єр Сергій Тігіпко у четвер в ефірі «5 каналу». І взагалі, переговори з місією МВФ, яка прибула до України, будуть складними, вважає він. Оскільки, за словами Тігіпка, МВФ «дуже погано сприймає аргументи, які ми говоримо».
Отже, стабільність гривні під запитанням вже на найближче майбутнє. Якщо МВФ відмовить Україні в другому транші, то національна валюта може стрімко скотитися, як це відбувалося наприкінці 2008 року. Утім, якщо МВФ дасть другий транш, то може не дати третій, намічений на перший квартал 2011 року. Або четвертий. Дамоклів меч над гривнею продовжує висіти, лише впаде він трохи пізніше.
Ігор Котович
