Сумно спостерігати, як колись авторитетний політик втрачає залишки минулої гідності, шкодить своєю хворою нав`язливістю хай би своєму, але ж іміджу України. У період політичної кризи міжнародні експерти йому делікатно натякнули: щоб він “притримав коней” у продукуванні різного роду звернень до міжнародних організацій. Такі звернення мають виходити від виконавчої влади, а якщо вже їх пишуть політичні сили, то вони повинні мати консолідований характер. Мороз не послухав: тепер він їде на асамблею ПАРЄ.
Президент парламентської асамблеї Ради Європи Рене ван дер Лінден не натякнув, а прямо сказав, що голова Верховної Ради України Олександр Мороз не зможе виступити на дебатах по Україні на сесії парламентської асамблеї Ради Європи. У цьому – нічого особистого, ПАРЄ – найвищий стандарт демократії і бездоганна процедура, згідно з нею політики на слуханнях повинні мати справу з виконавчою владою і з тими, кого на Асамблею запросили. Якщо виходити з логіки ПАРЕ, Мороз у даному випадку – зацікавлена сторона конфлікту, і його присутність не передбачена. Від вищої виконавчої влади України напередодні слухань виступив прем`єр-міністр і, можливо, під час слухань виступить міністр закордонних справ. Сан Саничу не сказали, що ви – поганий, йому дипломатично сказали, сорі, а ми вас не чекаємо. Це смішно для політиків, але не образливо або не так зрозуміло для Сан Санича. І Мороз уперто їде.
Навряд чи йому вдасться побачитися з серйозними політиками, навряд чи з його репутацією (зрада погано пахне не тільки вдома, але і за кордоном) йому вдасться вплинути на громадську думку. Напевно, він хоче поштовхатися в кулуарах, посидіти на балконах. Сказати, що, мовляв, Президент, поганий хлопець, а ми, хороші хлопці, хочемо втримати країну на рейках парламентської республіки. Може, навіть хтось йому повірить. Може, навіть він натягає сякої-такої громадської думки. Але якщо ПАРЄ прийме рішення на користь Президента, то Сан Саничу корисно буде одержати цей урок демократії саме в Страсбурзі.
Олена Мігачова, Одеса
