На превеликий жаль, сьогодні тяжка робота працівників Майдану ще не оцінюється гідно їхніми роботодавцями. Незважаючи на те, що цих трударів за тяжкістю, небезпечністю виконуваної ними роботи можна прирівняти до металургів чи шахтарів, їхня заробітна плата подекуди нижча від зарплати середнього банківського службовця чи ІТ-спеціаліста.
До того ж доходи тих працівників, котрі перебувають на роботі встановлений законодавством час (беруть участь у мітингах), і тих, що працюють понаднормово (живуть у наметах), істотно різняться. Крім того, значну частину робочого дня всі вони перебувають на загазованих вулицях, іноді за досить несприятливих погодних умов, і, відповідно до заяв ряду народних депутатів, дуже ймовірними є виробничі травми. Те, що робота працівників Майдану є шкідливою для здоров’я, підтверджують і останні медичні дослідження. Зокрема, спостерігається цілий ряд професійних захворювань – паталогічне збільшення печінки, гастрити, а також різноманітні психічні розлади. Медики кажуть про високу ймовірність захворювання на туберкульоз, оскільки серед приїжджих найбільше представників Донбасу, де спостерігається пандемія цієї тяжкої недуги. До речі, цим Майдан-2007 є небезпечним і для тих киян, котрі проводять багато часу в центрі.
Саме у зв’язку з вищенаведеними фактами сьогодні вкрай важливо створити профспілку працівників майданів, можливо, у складі Федерації профспілок України. Необхідно передбачити безкоштовне лікування працівників Майдану, вивезення їх та членів їхніх родин на оздоровчий відпочинок, можливо, стажування за кордоном. Наболілим також є питання щодо нарахування гідної пенсії для представників цієї нелегкої професії, яка б залежала як від стажу роботи, так і від їх фаху (прапоротримач, викрикувач гасел, стовпостояч першого, другого та третього розряду).
Пам’ятаймо, що саме від цих людей залежить спокій на наших вулицях, мир та процвітання в країні!
Андрій Гарасим, м. Київ
