Для глави держави, що є членом Організації Об'єднаних Націй, участь у щорічній сесії Генеральної Асамблеї ООН - не просто елемент дипломатичного протоколу, а й можливість провести в стислі терміни переговори зі світовими лідерами.
Часто саме в кулуарах Генеральної Асамблеї проводяться консультації, які дають старт ефективному двосторонньому співробітництву. Втім, політична ситуація в Україні сьогодні така, що увага преси була зосереджена на тому, зустрівся Віктор Янукович з Бараком Обамою чи ні. Мимоволі згадується ситуація пізньої осені 2004 року, коли Янукович конкурував із Ющенком за посаду президента і вони обмінялися рукостисканням після переговорів за круглим столом. Учасники української делегації стверджують, що спілкування українського та американського президентів у вересні 2011 року було, глави держав обмінялися кількома теплими словами.
Навряд чи в нинішній ситуації варто було очікувати більшого: Обамі, якого за рік чекає участь у президентських виборах, сьогодні важливіше реальні зовнішньополітичні успіхи, а не дотримання церемоній. Серед зовнішньополітичних пріоритетів Штатів - нерозповсюдження ядерної зброї та матеріалів, з яких можна виготовити «брудну» бомбу. Тому варто звернути увагу на подію, що сталася вже після відльоту Віктора Януковича. 26 вересня голова дипломатичних відомств України і США Костянтин Грищенко і Хілларі Клінтон підписали у Вашингтоні меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в питаннях ядерної безпеки. Цей документ мав бути підписаний ще навесні, але на той момент нормативна база України не дозволяла цього зробити. Віктор Янукович, який пообіцяв Бараку Обамі позбутися запасів високозбагаченого урану, дотримав свого слова, забезпечивши прийняття необхідних документів. До того ж цього разу, на відміну від «Харківського партнерства» кінця 90-х років, Україна зуміла домогтися від заокеанських партнерів твердих гарантій виконання ними зобов'язань. Після підписання Грищенком і Клінтон меморандуму в Харкові буде побудована новітня установка - джерело нейтронів з використанням низькозбагаченого урану, використання якої дозволить нашим ученим не здавати лідируючі позиції в галузі ядерної фізики. На це США виділяють 60 мільйонів доларів.
Підписання меморандуму стало завершальним акордом візиту Віктора Януковича за океан і фактичної кульмінацією його поїздки. Україна підтвердила, що є відповідальним і передбачуваним партнером, при цьому продемонструвавши готовність відстоювати власні інтереси. Відзначимо, що в Нью-Йорку український президент провів переговори з генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном, який цього року вже був гостем української столиці. Як виявилося, відмова нашої країни від безоглядної євроатлантичної інтеграції та її нейтральний статус не заважають плідній співпраці з Альянсом: Віктор Янукович отримав запрошення для участі в наступному саміті НАТО.
Особливої уваги заслуговує і зустріч українського президента з представниками американського бізнесу. Як відомо, тамтешні компанії володіють технологіями видобутку сланцевого газу, значні запаси якого має Україна. Віктор Янукович, підкресливши зацікавленість в нарощуванні обсягів видобутку енергоресурсів, закликав заокеанських бізнесменів активніше інвестувати в нашу країну. Президент зазначив, що після скасування майже 90% регуляторних актів робити це стало набагато простіше. Зокрема, в енергетичній сфері прийнято всі необхідні рішення, що дозволяють іноземним компаніям брати участь у видобуванні нафти та газу в Україні. За словами Януковича, «ми забезпечимо рівні правила та прозорі умови ведення бізнесу для всіх». До того ж в Україні готується реалізація земельної реформи, що дозволить нашій країні голосніше заявити про себе на міжнародному ринку продовольства. Американські компанії, представники яких були присутні на зустрічі з українським президентом, безумовно зацікавлені взяти участь в освоєнні значного обсягу родючих земель.
За океаном Віктор Янукович відзначив зниження на чверть кількості українських курців і суттєве зменшення кількості жертв дорожньо-транспортних пригод. Глава держави наголосив на необхідності реформування медичної сфери, де пріоритетами стануть забезпечення якісної першої медичної допомоги та впровадження страхової медицини.
Януковичу вдалося продемонструвати, мабуть, головне: Україна залишається цікавою для провідних гравців світової політики. При цьому необхідно розуміти, що опускати планку цього інтересу не можна - це не відповідає національним інтересам нашої країни, а тому МЗС і президентській адміністрації доведеться серйозно працювати над забезпеченням нових успіхів у зовнішній політиці України.
Євген Магда
