Чому владі свербить здати «нікому не потрібну українську трубу»?

23:21, 29 вересня 2011
Різне
5837 0

Поки делегація «Нафтогазу» поїхала до Москви готувати здачу української газотранспортної системи в консорціум, уряд Туреччини заявив, що самостійно перегляне угоду на постачання газу з Росією, якщо та не знизить ціну на газ.

Що примітно, ніхто не почув про здачу Туреччиною контролю над своїми газопроводами й нафтопроводами, чи, тим більше, про розміщення російської військової бази в Аланьї чи Кемері.

Як це не дивно, грецька газова корпорація DEPA та італійська компанія Edison SpA отримали зниження ціни на газ від Газпрому на суму в сотні мільйонів євро на рік, але ніхто так і не побачив ані передачі Росії ГТС Греції чи Італії, ані російських військ на Сардинії чи Афоні.

Нещодавно польська PGNiG подала позов до арбітражного суду на ВАТ "Газпром" через занадто високі ціни на поставлений у Польщу газ, так само як E. On – E. On Ruhrgas. Але й ці країни не обіцяють здавати свої труби чи пускати до себе в країну війська російського Івана.

Тим часом Микола Азаров оголосив «амбітний план» – газотранспортний консорціум.

Консорціум має якийсь сенс, якщо сторони спільно щось у нього вносять.

Що вносить Україна – зрозуміло, свою унікальну ГТС і такі ж унікальні газосховища, одні з найбільших у світі.

А що вносить Росія? Згоду транзитувати через Україну свій газ? Так ніякої згоди й не треба! Почнемо з того, що сварка з Туреччиною вже сама по собі означає, що обхідний проект «Південного потоку» «накрився газом». Інших шляхів, як через економічну зону Туреччини. у цього потоку немає. Принаймні вони не мають жодного сенсу – так склалося географічно. Туреччина не бажає втрачати свою роль ключового вузла торгівлі газом у регіоні. Який їй сенс давати дозвіл на проходження «Південного потоку» своїми територіальними водами?

По-друге, у ЄС діє так званий Третій енергопакет, який вимагає, що постачальники газу й транспортні компанії мають бути розділені.

По-третє, ціни на енергоносії у світі падають. Це, як і криза, надовго. У цих умовах Москві просто не вийде витрусити з інвесторів стільки десятків мільярдів євро. Пообіцяти вони, звичайно, можуть, але дати в умовах таких цін на енергоносії акціонери не дозволять.

А на додачу є конкуруючі проекти, зокрема «Транскаспійського газопроводу», підтримані безпосередньо самим ЄС. Уже самим своїм існуванням вони знижують до від’ємних величин економічний ефект «Південного потоку».

А ще є нові технології. Навіщо в Європі російський газ, якщо є удвічі дешевший скраплений катарський чи інший близькосхідний? Тому «Південний потік», на відміну від «Північного» – фікція і «понти», притому дуже дорогі.

Крім того, створення консорціуму з управління ГТС означатиме поділ прибутків. Якщо нинішній мільярд прибутків ГТС України поділити на трьох, що залишиться?

Найголовніше, що нинішня справді невигідна угода Тимошенко – Путіна діятиме лише наступні 7 років. Навіть монголо-татарське іго за 80 років закінчилося. Нащо собі вішати ще одне ярмо?

Крім того, якщо ЄС і Росія керуватимуть українською трубою, то куди йтиме український газ – скраплений, сланцевий і т.д., видобуток якого влада зібралася збільшувати?

Що ще може внести Росія? Знижку на газ? Так цієї знижки італійці, греки, і, можна не сумніватися, турки, отримають і так.

До того ж за останні півтора місяці ціна нафти впала на 20%, а за ними й ціни на газ – чим не знижка, і жодних витрат?

До того ж у Росії з 2015 року передбачено вирівнювання доходності зовнішніх і внутрішніх цін на газ.

Тому пропозиції депутата від Партії регіонів В’ячеслава Богуслаєвавіддати українську ГТС як, мовляв, такий непотріб, який нікому й не потрібен, аби українська бабуся отримувала газ як російська – тонкий пропагандистський прийом з негативним змістовим навантаженням. Просто він забув сказати, що вже за три роки російські бабусі отримуватимуть газ без будь-якої знижки.

Невже Україні так потрібні кошти на модернізацію ГТС? Кошти уряду для того, щоб «розпиляти» під приводом ремонту ГТС, напевно, потрібні.

А що стосується ГТС, то вона поки працює безаварійно, на відміну від тієї ж Росії. А крім того, чому не взяти кошти на ремонт безпосередньо з плати за її роботу? Обов’язково потрібен якийсь іноземний «дядя», який спочатку здере гроші з України, щоб потім дати два центи на ремонт? Проблема в тому, що такі «дяді» дуже дорого коштують, як і відсутність мізків.

Через усе вище перелічене Україні ніякий консорціум не потрібен. Як він, до речі, не потрібен і ЄС, що стрімко диверсифікує шляхи постачання газу. Недарма влада «забула» поставити до відома ЄС про свої газові домовленості.

Україна в результаті харківських угод втратила контроль над 19 тисячами гектарів у Криму до 2042 року, має там іноземний флот, сильніший за власний, що обмежує дієздатність України на міжнародній арені, і готується здати Росії щонайменше третину власної ГТС. І все задля того, щоб, як повідомляє влада, отримати ціну на газ як у Німеччині?

Тим часом, «Південний потік» уже нікуди не тече. У цих умовах Росії дуже потрібна українська газова труба. Хоч хто б там що не вдавав «для конспірації».

А владі терміново потрібні кілька мільярдів для затикання дірок у задніх кишенях приватного (а не державного!) бюджету.

Олександр Палій, політолог

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter