Голова Верховної Ради Автономної  Республіки Крим Володимир Константинов нещодавно заявив: «Нас сьогодні найбільше дратує, що багато міністрів починають звертатися до нас українською мовою. Ми ініціювали створення робочої групи, тому що знову пішло листування (українською мовою), ми знову почали відкочуватися назад. І відновлення цих прав буде для нас дуже важливим завданням».

*** 

Уродженець Молдавської РСР, села Володимирівки, В.Константинов вже зо 20 років невіддільний від будівельної фірми «Консоль», де він був генеральним директором (1991-1998 рр.), президентом-головою (1998-2001 рр.), а з 2001 року – головою правління. В тому ж році паралельно він став головою корпорації «Укрросбуд», а з 2004 року – її президентом. ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» є складовою частиноюкорпорації «Укрросбуд».

Відео дня

Офіційно В.Константинов тепер не має відношення до згаданих фірм з часу обрання його головою Верховної Ради АРК 17 березня 2010 року. Але чомусь за 2010 рік, за оцінками одного видання, він збільшив своє майно на 60,2 млн. доларів до 156,6 млн. доларів і посів 89 місце в списку найбагатших людей України. Ну, мабуть, не України, а «етой тєрріторії». Такі гроші ні на посаді головного «законника» Криму, ні на полі боротьби проти української мови заробити неможливо. А де тоді? Підкажіть, будь-ласка-пожалоста, пане-гаспадіне!

Цікаво, що на сайті будівельної фірми «Консоль ЛТД» про її керівника – ні слова. Але на сайті "Ліга.Досьє"   все ж можна побачити ім`я "связанной персоны" :

 

Заява кримського спікера Володимира Константинова про його дратівливість щодо української мови є безпрецедентною – і не тому, що він оприлюднив свій емоційний стан (це може бути парафією психоневролога чи психотерапевта). Цією зухвалою і цинічною заявою В.Константинов не лише вийшов за межі своїх повноважень, а й брутально порушив Конституцію України.

Відповідно до статті 135 Конституції України, «нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної  Республіки Крим та рішення  Ради міністрів  Автономної  Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції  України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання».

Публічна позиція політика заперечує статтю 10 Основного закону, якщо читати його не справа наліво, як Талмуд, а зліва направо – як читають Біблію. Згадаймо рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, яке тлумачить статтю 10 Конституції України: «…українська  мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні  повноважень органами  державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо)…». Конституційний Суд України встановив також, що статус української мови як державної повністю відповідає державотворчій ролі української нації, яка історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі. Крім того, розділ Конституції  України «Загальні засади», в якому міститься положення про українську мову як державну, закріплює основи  конституційного ладу в Україні.

Є ще один документ, який нинішня влада сором’язливо (або відверто) замовчує. Це Указ Президента України від 15.02.10 р. №161/2010 «Про Концепцію державної мовної політики», оприлюднений В.Ющенком за два дні до закінчення каденції, 22 лютого 2010 року. «Володіння українською мовою посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, – йдеться в цьому акті, –  є однією з обов`язкових умов для зайняття відповідних посад. Положення Конституції України зобов`язують посадових і службових осіб застосовувати державну – українську мову як мову офіційного спілкування під час виконання ними службових обов`язків, у роботі і в діловодстві тощо органів державної влади, представницького та інших органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування».

До речі, в кінці травня 2010 року міністр освіти і науки України Д.Табачник зробив спробу ліквідувати зловорожий документ. Позаяк його повноваження не дозволяли цього зробити, він звернувся до новоспеченого Президента України В.Януковича з таким листом: «Вношу пропозицію про скасування Указу Президента України від 15 лютого 2010 р. №161/2010 «Про Концепцію державної мовної політики» у зв’язку з необхідністю продовження опрацювання проекту Концепції з метою повного врахування вимог Конституції України та міжнародно-правових документів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України». Але В.Янукович чи то не наважився на такий крок, чи ослухався міністра.

Замість висновків

Якби в нас був нормальний гарант додержання Конституції України, який зобов’язаний не допустити нівелювання статусу української мови і підриву державності України, якби існувала здорова прокуратура, то реакція на подібні «вольності» була б миттєвою, а сам фігурант В.Константинов сильно задумався б, займатися йому фірмами з обмеженою відповідальністю чи діяльністю з необмеженою безвідповідальністю. Але з огляду на те, що цього немає і навряд чи дочекаємося, так і хочеться проголосити одне, в даному контексті не провокативне гасло: «Чемодан-вокзал-Росія (або, як варіант, с. Володимирівка)».

Тарас Марусик, голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса