Не може не тішити факт перших спроб нинішнього прем'єра налагодити більш-менш якісні піар-комунікації і заговорити з нинішнім українським представником середнього класу його мовою. За цими першими починаннями – велике майбутнє.

Історія з жінкою, що попросила через соціальну мережу у Миколи Яновича дров (і, судячи з усього, отримала бажане паливо), це хороший приклад того, що глава уряду серйозно стурбований своєю популярністю і правильним донесенням власних рішень і діяльності до соціально і політично активної частини країни, з доходом, вищим за середній, (саме так оцінюють експерти аудиторію Facebook). Звичайно, ця ж соціально активна частина (на жаль для піар-спеціалістів, вона за сумісництвом ще й думає), дещо спантеличена фактом наявності у бідної сім'ї, що живе в старому будинку в скромному селі в умовах гострого браку дров, доступу до інтернету й інтересу до соціальних мереж, але ці дрібниці можна залишити за дужками. Врешті-решт, могли добрі і спроможніші сусіди дати комп'ютером покористуватися, а, може, заощадивши на дровах, бідна жінка купила смартфон і підключилася до Facebook`у за допомогою мобільного інтернету.

Але, головне інше – сам Азаров публічно заявив про те, що готовий прислухатися до думки мешканців інтернет-простору і навіть працювати, керуючись побажаннями і проханнями акаунтів соцмережі. До речі, Микола Янович давав різні обіцянки в чомусь «розібратися», щось «вирішити» і над чимось «подумати» у себе у ФБ і раніше. Але відзвітував про успішно виконану роботу, завдання щодо якої надійшло з Facebook, за моєї пам'яті вперше.  Це для української політики – колосальний прорив, погодьтеся.

Відео дня

Віритимемо, що сам Азаров не розчарується в практиці взаємодії з українцями через інтернет, і прищепить любов до такого способу спілкування з народом і іншим державним топ-менеджерам. Врешті-решт, як іще членам уряду і депутатської більшості отримувати зворотний зв'язок про те, наскільки далеко зайшло «покращення життя вже сьогодні» і якої думки виборці про нинішню Україну, яка «для людей».

Проте, особисто мене в цій всій історії надихнула можливість пофантазувати про цілком реальне і недалеке майбутнє, де в різного роду мережах могла б вершитися доля не тільки користувачів Facebook, які замерзають від відсутності дров, але й усієї країни.

Адже, варто, наприклад, активно залучитися до інтернет-життя всім маститим політикам, а, головне, президентові, як уже не вийде просто так звільнити якого-небудь віце-прем'єра або зробити міністром екс-главу РНБО. «У мене більше френдів, ніж у неї! – надасть незаперечну статистику главі держави який-небудь глава комітету Верховної Ради. – Я в міністри піду, і все тут!» «Мій законопроект про вільну торгівлю з ЄС набрав більше лайків, ніж твій про митний союз. Отже за мій голосуємо!» - зможе лобіювати свою законотворчість  черговий політик. А, в перспективі, в Раді закони взагалі можна буде не голосувати – адже куди ефективніше й простіше порахувати ті самі «лайки».

Жарти жартами, але подальший розвиток подій міг би допомогти реально змінити країну. Уявіть собі, як легко було б ставати депутатами, міністрами і навіть президентами дійсно гідним (або, принаймні, дійсно розумним) людям, якби політична кар'єра і реальна влада в державі залежали б від популярності конкретної людини, його ідей, думок і бачення майбутнього, в соцмережах або блогах?

...У руслі цих райдужних перспектив і успіхів Миколи Азарова в питанні адресної доставки дров, дуже, дуже хочеться почитати ЖЖ, стінку у ФБ або Вконтакте, або хоч би скромний Twitter від пана президента. Вікторе Федоровичу, пора вже. Заводьте собі акаунт, я першим зафренджу!

Михайло Ганницький