Одне приємно: наша країна таки вміє підносити сюрпризи. Хоча, звичайно, дуже непокоїть те, наскільки наші люди схильні піддаватися популізмові, що зближає нас скоріше з білорусами та росіянами, ніж Європою.
Перший сюрприз. Насамперед маю на увазі високі показники, яких досяг Блок Юлії Тимошенко, побудувавши свою кампанію на чистому, класичному популізмі.
Тепер Юлія Володимирівна напевне буде прем’єр-міністром, хоча дуже сподіваюся, що вона менше говоритиме про реприватизацію, регулювання цін та інші речі, які відлякують іноземний капітал від України.
Другий сюрприз - вибори в Києві. Олександр Омельченко виявився занадто самовпевненим і практично не проводив своєї виборчої кампанії, доручивши її, за його зізнанням, трьом “довіреним особам”. Далі нас чекають гучні скандали, розбірки у Київраді, масове вигнання чиновників...
Третій сюрприз - Литвин. Скільки грошей потратили, скільки сподівань на нього покладали вчорашні можновладці, записавшись у його списки. Він колись жартував з цього приводу: я так навантажив свій літак, що він може й не злетіти. Схоже, таки не злетів.
Ігор Портний, м. Київ
