„Львів сумує за Євро!”.  Ці наліпки, які сьогодні з’явилися на вулицях міста, дуже влучно відобразили емоції городян, які два тижні жили футбольною феєрією. Відгриміли три матчі на „Арені Львів”, сиротливо виглядає фан-зона у центрі міста, яка ще кілька днів тому нагадувала  гамірливого пістрявого папугу (від багатотисячного натовпу іноземців, одягнених у різнокольорові „прибамбаси” з національною символікою), у львівських кафе і гостинних двориках –  напівпорожні столики, які  ще вчора гуділи, мов вулики, удосвіта та опівночі. Львів попрощався з євротурніром.

П’ять років Львів готувався до Євро: облаштовували  інфраструктуру, будували євростадіон, новий термінал аеропорту, зводили нові готелі,  ремонтували дороги, чепурили старовинні пам’ятки. Слід визнати, що львів’яни не були одностайними у своєму очікуванні Євро. Попри загальний позитив, досить було і скептицизму, мовляв, дороги перекриють, на роботу не доїдеш, а ще лякали навалою повій, маніяків та потенційних терористів…

Натомість, із початком Євро, Львів заполонила атмосфера свята і позитиву. І навіть далекі від футбольних пристрастей львів’яни  так перейнялися загальним піднесеним настроєм, що скасували поїздки на дачі, перенесли відпуски і поринули у вир „футбольної окупації” Львова іноземцями. На балконах збиралися родинні вечірки, будівлі прикрашали національною та євро-символікою, на прибудинкові майданчики вечорами виносили телевізори,  облаштовуючи „дворові фан-зони”, де збирались по кількасот жителів мікрорайону, які до цього часу могли і не знатися один з одним. Серед  молоді стало популярним „піти на пиво з іноземцями” – знайомитися у барах, обмінюватися контактами і захоплено наступного дня розповідали друзям та в офісах, „які данці приколісти”, „як німці западають на наших дівчат” та „мене Габріель запросив до Португалії”.

Відео дня

З приємним здивуванням дізналася, що мої сусіди, літня подружня пара, уподобали собі проводити екскурсії для іноземців, демонструючи їм пам’ятки старовинного міста та оповідаючи (дід Григорій вільно володіє англійською) старовинні легенди Львова. І все це безкоштовно, натомість, за їх словами, отримуючи „такий заряд бадьорого позитиву, що ніби самі за кордоном побували і Львів заново для себе відкрили”.

А ще Євро навчило львів’ян ринковим законам. Найбільший зиск від Євро у Львові отримали заклади громадського харчування, де туристи і фани „зависали”, цілими днями смакуючи пиво, каву і страви фан-меню, при цьому не стримуючи емоцій від доступних цін і смачної кухні. Залишилися задоволені і  гості, і ресторатори, які  підраховують прибутки. Продавці сувенірів і таксисти також, за відгуками іноземців, „були поступливі і доброзичливі”. А от наші готельєри виявилися ложкою дьогтю у бочці меду: Львів став єдиним з приймаючих міст, де не бракувало готельних номерів до і під час євроматчів.  До Євро готельєри так хотіли нажитися, що втричі підняли вартість проживання, тому частина номерів у готелях, хостелах та мотелях залишились вільними.

Атмосфера свята, майже досконалий порядок, задоволені гості Євро. Підтвердженням цьому можуть слугувати відгуки про Львів іноземної преси. І лише зауваження іноземців про те, що „непомірні ціни за низький рівень готельних послуг” – залишили неприємний осад після свята, яке Євро подарувало Львову, а львів’яни, у свою чергу, подарували гостям Чемпіонату.

Євро 2012 для Львова у цифрах:

100 км реконструйованих доріг у місті, новий надсучасний термінал аеропорту з пропускною здатністю 20 літаків за годину (2 тис пасажирів), новий стадіон „Арена Львів” на 34 тисячі глядачів, 10 тисяч нових робочих місць в сфері індустрії туризму, підвищення сервісу (меню іноземними мовами, безкоштовний Wi-Fi).

Загалом за 10 днів об’єкти УЄФА у Львові відвідало 410 тисяч туристів та фанів. За попередніми підрахунками, місто заробило більше півмільярда гривень на туристах та уболівальниках.

Ксенія Нестеренко