Українсько-російські відносини складно назвати дружніми або тим більше братськими. З часів розпаду Союзу між двома країнами залишилося багато невирішених проблем, починаючи з історичних розбіжностей, розмитості кордонів і закінчуючи економічною і енергетичною залежністю. У зв`язку з різним зовнішньо- і внутрішньополітичним курсом держав виникають нові розбіжності. Загострення відносин між двома державами позначається і на стосунків між народами.
Інститут вивчення Росії провів перше соціологічне дослідження “Українці і росіяни: погляд один на одного”, результати якого показали, що відносини між двома народами охолоджуються. Дослідження проводилося паралельно в двох країнах. Загальний “індекс добросусідства” між країнами склав +11,41 балу, що за шкалою інституту означає “сусідські, нейтральні відносини”. До речі, українці оцінюють рівень відносин вище - на +13,84 балів, для росіян же він складає +8,99 балу. Експерти дійшли висновку, що відносини між двома країнами можна трактувати як прохолодний нейтралітет.
Хоча в Україні і вищий індекс добросусідства, але він швидше знижується, оскільки українці гостріше, ніж росіяни, оцінюють негативну динаміку відносин як між державами (-17,40), так і між народами (-6,45) (в той же час у Росії ці індекси складають -14,14 і -3,68 відповідно).
“Досить довгий час гостре обговорення протиріч України і Россі було притаманне лише для передвиборчих кампаній. Коли ж вибори закінчувалися, політичне поле загалом затихало”, - розповідає генеральний директор Інституту вивчення Росії, науковий редактор журналу “Експерт Україна” Андрій Блінов. Але останнім часом ситуація кардинально змінилася. З одного боку - тому що виборів дуже багато, з іншого боку - тому що політики дуже активні. “Російсько-українські протиріччя вже не зникають з перших шпальт ЗМІ і є постійним чинником пропагандистської кампанії для політиків в Україні і навіть певною мірою в Росії”, - додає Блінов.
Найбільшою проблемою між державами як українці, так і росіяни називають недовіру політичних лідерів один до одного. Серед інших насущних проблем виділяють енергетичну і економічну залежність країн, територіальні претензії і відмінності в зовнішньополітичному курсі. В історичних протиріччях бачать проблему тільки близько 12% українців і 8,2% росіян.
Цікаво, що найоптимістичніше на розвиток сусідських відносин дивиться молоде покоління (20-29 років), а також літні жителі (50-59 років) обох країн. Експерти пов`язують високі показники в цих групах з тим, що молоде покоління має великий доступ до інформації і не бачило періоду важкого становлення російсько-українських відносин, а літні жителі ностальгують за Радянським Союзом.
Майже 65% опитаних росіян не мають ні особистих, ні професійних контактів з жителями України. У українців же цей показник складає трохи більше 40%. Далеких і близьких родичів, друзів і знайомих, які живуть у сусідній країні, у українців виявилося майже вдвічі більше, ніж у росіян.
“Сусідськими” відносини між Україною і Росією вважають 21,1 % опитаних росіян і 25 % українців (“братськими” їх бачать тільки 2,9 % росіян і 4,6% українців).
Абсолютно несподіваним для експертів виявився той факт, що 81,7 % росіян жодного разу не були в Україні після 1991 р. (для українців цей показник дорівнює 67,6 %). Неодноразово відвідують сусідню країну лише 5,2% росіян і 8,8% українців.
Головним джерелом інформації про події як у своїй країні, так і у сусідів для обох народів залишається телебачення. Слід зазначити, що 30% українців, дивляться російські канали, і лише 1% росіян - українські. Не важко здогадатися, у кого складається об`єктивніша і повніша картинка про будь-які події. До речі, індекси суспільного інтересу до подій як у своїй, так і сусідній країні в Україні значно вище, ніж у Росії, причому це стосується усіх сфер життя суспільства: політики, економіки, культури.
Анна Ященко
