
Командирів, чиї рішення призвели до ударів по військових базах, потрібно притягнути до відповідальності, щоб такі трагедії не повторювалися. Таку думку висловив військовий журналіст, ексспікер Генштабу ЗСУ (2014 - 2017 рр.) Владислав Селезньов в ефірі "Київ24".
"Ми маємо певну тенденцію. І тенденція ця сформована в тому числі завдяки тому, що ми не маємо культури постопераційного розбору. Бо з одного боку, Україна декларує, що хоче стати частиною Північноатлантичного альянсу, а з іншого боку свідомо ігнорує ту саму сталу процедуру, яка є притаманною для усіх армій країн Північноатлантичного альянсу. Тобто, дослідження позитивних та негативних рис того чи іншого інциденту, чи процесу, чи бойових дій, чи будь-чого", - сказав він.
За словами Селезньова, є приклади командирських рішень, внаслідок яких прилітало по шикуваннях нашого особового складу, що призводило до непоправних втрат.
"Чи відомі випадки про те, що когось з тих військових керівників чи керманичів притягнули до кримінальної відповідальності? Я таких відомостей не бачив, не чув. А це значить, що працює якась кругова порука, яка призводить в тому числі до безкарності. Ну, а безкарність породжує вседозволеність і повторення знову і знову в тих самих випадках, коли внаслідок недолугих командирських рішень страждають люди", - підкреслив експерт.
Він наголосив, що треба зробити все необхідне, щоб таких випадків не було в перспективі. В тому числі, шляхом належного розслідування, встановити усіх чиновників та посадових осіб, які були дотичні до ухвалення таких рішень, які призвели до трагедії.
Удари по українських військових - що відомо
Як повідомляв УНІАН, російські окупанти 1 листопада завдали ракетно-дронового удару по громадах Дніпропетровської області, внаслідок якого загинули військові.
Угруповання військ "Схід" поінформувало, що працюють відповідні правоохоронні органи, зокрема перевіряються обставини щодо дотримання й виконання вимог розпоряджень головнокомандувача та Генерального штабу ЗСУ про своєчасність оповіщення про ракетну небезпеку, заборони (обмеження) розміщення особового складу та проведення нарад і зборів на відкритій місцевості, а також розміщення у непризначених для цього місцях.