В Україні необхідно створити розвинену мережу лабораторій для перевірки харчових продуктів на наявність у них генетично модифікованих організмів (ГМО). Про це заявила Голова Держспоживстандарту України Лариса ЛОСЮК.

За її словами, український ринок харчової продукції привертає дедалі більшу увагу провідних міжнародних біотехнологічних компаній для просування їхньої продукції. Такий розвиток подій потребує від України розробки правил біобезпеки, відповідних нормативно-правових актів, а також – державного контролю за обігом ГМО, включаючи створення сучасної лабораторної бази.

Проте на сьогодні в Україні ще не здійснюється передбачена чинним законодавством державна реєстрація ГМО, харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять ГМО. При цьому, така продукція в Україні вирощується та використовується при виробництві харчових продуктів.

Відео дня

„Отримана сільськогосподарська продукція вводиться в обіг без будь-якого контролю та інформування виробників і споживачів, – зазначила Голова Держспоживстандарту, – Часто виробники й самі не знають, що їхня сировина чи продукція містить ГМО”.

Наявна в Україні кількість випробувальних лабораторій недостатня для забезпечення ефективного моніторингу за обігом ГМО в Україні. Сьогодні в Україні функціонує 5 відповідних лабораторій, 3 із них підпорядковані МОЗу та Мінагрополітики, а 2 – Держспоживстандарту України.

Через відсутність ефективної системи контролю за розповсюдженням ГМО Україна наражається на неминучий негативний вплив на довкілля та здоров’я людей. Однією з проблем, яка стримує розвиток відповідної випробувальної бази, є відсутність законодавчих та підзаконних актів щодо обов’язкового маркування харчових продуктів, які містять або вироблені з ГМО. З прийняттям Кабінетом Міністрів України відповідної постанови для організації та проведення контролю харчових продуктів та продовольчої сировини, що містять ГМО, потрібно створити достатню кількість випробувальних лабораторій, підготувати кваліфікованих фахівців та розробити сучасні методи визначення ГМО.

Створити такі лабораторії та оснастити їх відповідним обладнанням можна на базі випробувальних лабораторій територіальних органів Держспоживстандарту, вважає Лариса ЛОСЮК.

Наявність мережі лабораторій дозволить здійснювати ефективний контроль за дотриманням законодавства щодо маркування харчових продуктів, продовольчої сировини та насіння, що містять ГМО, як вітчизняного так і зарубіжного виробництва.

При цьому Лариса ЛОСЮК наголосила на необхідності якнайшвидшого законодавчого врегулювання питання щодо обов’язкового маркування продукції, яка містить ГМО. Адже розроблений Держспоживстандартом ще 2006 року проект постанови  Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг” не прийнятий до сьогодні.