У Деснянському районі на території археологічної культури Х-ХІІ ст. «Городище Троєщина-Вигурівщина», яка розташована на березі озера Гнилуша.19 травня встановлено пам’ятний одноіменний знак, як початок створення історико-етнографічного музею під відкритим небом.

Про це повідомляє прес-служба Київської міської держадміністрації з посиланням на Деснянську РДА.

Проект зі створення історико-етнографічного музею реалізується за ініціативи та особистої підтримки народного депутата України, голови ради об’єднання громадян «За Троєщину!» Валерія Борисова.

Відео дня

В.Борисов зазначив, що на території парку планується відтворити княже подвір’я, де будуть представлені реконструйовані за історичними свідченнями споруди: гончарня, кузня, конюшня і кінне ристалище, що в поєднанні з шоу-театром дозволить відтворити дух ХІ століття. Кожен відвідувач етнопарку зможе взяти участь в екскурсії-виставі та зануритися в тогочасну епоху.

Народний депутат переконаний, що цей майданчик має стати центром тяжіння для киян, адже тут планується проведення музичних фестивалів, реконструкцій історичних подій, етнографічних і фольклорних свят тощо.

"Ми переконані, що етнопарк буде цікавим не лише для троєщинців і жителів інших районів Києва, а й для гостей столиці. Це місце приваблюватиме туристів, тут проводитимуться змістовні екскурсії. Адже всім відомий той факт, що саме завдяки підписанню Троєщинської Унії між двома братами – Ярославом Мудрим та Мстиславом Чернігівським – припинились міжусобні війни та розпочався період динамічного розвитку Київської Русі саме як державного утворення", – додав він.

Пам’ятка занесена до Державного реєстру та знаходиться на державному обліку, як об’єкт культурної спадщини.

Територія археологічної пам’ятки безпосередньо пов’язана з важливими історичними подіями, життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів, які населяли цю місцевість. Уперше у літописах вона згадується під назвою Городець. Не раз він ставав місцем примирення між київськими князями.

Так, у 1026 році Ярослав Мудрий уклав тут мирну угоду зі своїм братом Мстиславом, а у 1097 році Володимир Мономах викликав у Городець братів Давида та Олега Святославичів для примирення.

Цікава згадка про цю місцевість є і у Іпатієвському літописі за 1110 рік, зокрема, про пожежу, яка сталася у Городці. Як свідчить літопис, на Андріїв день, 1135 року Городець був спалений половцями, а під 1151 роком є згадка про «село Мирославское».

Юрій Долгорукий, воюючи за Київський престол, двічі наступав на місто з Городця. Місцевість так йому сподобалась, що, сівши у Києві на престол, він заснував тут свою резиденцію, яку назвав Раєм.

Ймовірно, що тут, у межиріччі Дніпра і Десни, на сторожі водних шляхів стояла фортеця воєводи Муромця, адже саме таку назву має острів біля Виґурівщини. Під час нападу хана Батия на Київ (1240 р.) ця місцевість згадується як Городець Пісочний, звідки завойовники споглядали місто, милувалися його красою, пропонуючи здатися без бою, але кияни не підкорилися.

Усього на території Деснянського району розташовано 24 пам’ятки історії, культури та монументального мистецтва, в тому числі чотири, що перебувають на державному обліку як об’єкти культурної спадщини.