Підпишіться на нас в Google
Росіяни знищили Каховське водосховище лише кілька років тому, а на його місці вже виріс вербово-тополевий ліс. Доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, кандидат біологічних наук Максим Височинрозповів, які фактори допомогли швидко сформуватися лісовому масиву, чи загрожує насадженням загибель, і яка доля очікує на цей ліс.
На дні колишнього Каховського водосховища за три роки виріс вербовий ліс - уже 65 тисяч гектарів, дерева до 6,5 метра. Але верба й тополя - це швидкі дерева-піонери, які живуть недовго. Що станеться з цим лісом, коли перше покоління почне старіти - його змінять інші, довговічніші породи?
Я думаю, що по-перше буде зміна, зумовлена певною конкуренцією. Тому що величезна кількість молодих верб, які зараз утворюють надзвичайно густі насадження і ростуть на дні колишнього Каховського водосховища, просто фізично не можуть дожити до зрілого віку в тій густоті, яка там зараз спостерігається.
Вже зараз там відбувається природне саморозрідження – частина дерев вже програє за життєвий простір, за світло, за воду. Таке явище відоме у науці. Навіть лісники це бачать: якщо висаджено новий ліс, і його не проріджують, то відбувається природне прорідження.
Загибель певної кількості верб можлива, але це не буде катастрофічне явище, і їх різко не замінять інші породи. З часом нинішній майже однорідний простір, який "захоплений" вербою та тополею, поступово перетвориться в певну мозаїку дерев різного розміру та віку.
Верби й тополі – типові піонери заплав. Вони особливо добре заселяють свіжі оголені алювіальні субстрати – мулисті або піщані наноси, де є достатньо вологи і ще невисока конкуренція з іншою рослинністю. І надалі ці рослини будуть створювати середовище, яке стане придатним для того, щоб там росли інші дерева.
На вищих і рідше затоплюваних ділянках з часом можуть з’являтися в’язи, дуб, ясен, клени та інші широколистяні породи. Але це лише один із можливих напрямків сукцесії: на вологіших ділянках вербово-тополеві угруповання можуть зберігатися дуже довго, а на інших сформуються луки, чагарники або водно-болотні угруповання.
Формування лісового масиву залежить від гідрологічного режиму – як вода затоплюватиме територію з часом, чи будуть там ґрунтові води досить тривалий час залишатися близько до поверхні.
Формування лісу має важливе значення і для вуглецевого балансу території. Молоді дерева активно поглинають вуглекислий газ з атмосфери під час фотосинтезу й накопичують вуглець у деревині, коренях та іншій біомасі. Крім того, суцільний рослинний покрив змінює мікроклімат поверхні, зменшує ерозію донних відкладів і може впливати на темпи розкладання накопиченої в ґрунті органічної речовини. Тому нова екосистема потенційно може стати значним резервуаром вуглецю, хоча її повний вуглецевий баланс ще потребує спеціальних досліджень.
Науковці називають це рівновіковим лісом - усі дерева одного віку, бо виросли одночасно. Чим це особливе, і чи немає тут ризику: коли всі верби постаріють разом, чи не почне весь масив всихати одночасно?
Тополя та верба з’явилися на дні колишнього Каховського водосховища, тому що руйнування греблі й оголення величезних площ дна збіглися з періодом масового дозрівання та поширення насіння верб і тополь. Велика його кількість потрапила на донні відклади, багаті на органічну речовину та поживні елементи, де також зберігалася волога, і завдяки цьому дерева зробили великий прорив у своєму рості. Взагалі досягнення деревами висоти 6-6,5 метри для трирічних насаджень це надзвичайно швидкий темп росту. Формування такого рівновікового лісу за такий проміжок часу – це унікальне явище.
Верби вже досягли віку, коли вони можуть розмножуватись. Частина дерев поступово випадатиме через конкуренцію з сусідами, які швидше ростуть і займають кращі позиції в деревостані. І потім, на мою думку, сформується різновіковий ліс.
Можуть бути локальні загрози: наприклад, якщо буде тривала посуха, різке падіння ґрунтових вод, масштабна пожежа або екстремальне затоплення чи напад великої кількості шкідників. Ці фактори можуть спричинити масову загибель дерев.
Те, що дерева одного віку, робить ліс потенційно вразливим для синхронних стресів. Але природа вже зараз руйнує однорідність насаджень – частина дерев відмирає, частина буде випереджати сусідні, виникають прогалини, з’являються нові покоління.
Яким цей ліс на місці водосховища може стати за 10, 30, 50 років, якщо простежити природний хід? Через які стадії він пройде - залишиться вербовим, стане мішаним лісом, чи перетвориться на щось інше?
Найімовірніше, через кілька десятиліть на місці водосховища вже не буде рівновікових дерев, а буде різновіковий ліс. Можна робити сценарний прогноз на 10, 30 чи більше років, але точно передбачити майбутнє насаджень ми, звісно ж, не можемо.
Дослідження, проведені на дні колишнього Каховського водосховища, показали ускладнення рослинності, з’явилося кілька ярусів – не лише дерева, а й трав’янисті рослини, зокрема, осоки. Тож приблизно через 10 років, якщо територія не буде затоплюватися водосховищем, можна очікувати, що там буде сформований, але молодий заплавний ліс. Крони дерев на багатьох ділянках можуть зімкнутися, але первісна дуже висока густота верб різко скоротиться, вони не будуть так щільно рости.
Може зрости кількість мертвої деревини. Вона є важливою умовою для функціонування будь-якого лісу. Зі збільшенням структурної складності лісу зростатиме різноманіття чагарників, трав’янистих рослин, грибів, мохів і лишайників, а мертва деревина створюватиме нові мікрооселища для безхребетних та інших організмів.
Через 30 років на вологих ділянках колишнього водосховища, які були пов’язані з річищем або зі старицями (затопленими водою ділянками суші), можуть залишатися вербово-тополеві ліси, а на більш стабільних, вищих ділянках можуть з’явитися інші породи широколистих дерев (в’язи, дуби).
Через 50 років це, найімовірніше, буде вже не єдиний вербовий масив, а мозаїчний заплавний ландшафт із різновіковими вербово-тополевими лісами, чагарниками, луками, очеретяними й осоковими угрупованнями, відкритими водоймами та, на частині стабільніших ділянок, іншими широколистяними деревами.
Частина території може зарости очеретами. На посушливішій частині суходолу можуть сформуватися широколистяні заплавні лісові насадження, які можуть включати і дуб, різні види в’язів, ясені, клени. На відкритих ділянках суходолу можуть сформуватися луки.
Можна прогнозувати, що у майбутньому на території колишнього Каховського водосховища буде "мозаїчна" структура рослинності. Але все одно частину території займатимуть заплавні ліси, які були на цій території природно, ще до того як було збудовано Каховську ГЕС.
Цей унікальний ліс може зникнути - цього разу через людину: обговорюють відновлення Каховського водосховища, а це означає знову затопити його. Чи не втратимо ми найбільший заплавний ліс Європи, який щойно народився? Що з Вашого погляду цінніше - повернути водосховище чи зберегти цю живу екосистему?
Саме руйнування Каховського водосховища призвело до екоциду – було знищено велику кількість тварин та рослин, екосистем. А вже зараз формується досить цікава екосистема, яка, скоріше за все, буде багатшою за видовим різноманіттям, ніж це було на території самого водосховища.
Якщо водосховище відновлять у колишніх параметрах, це означатиме нову масштабну трансформацію території і загибель значної частини екосистем, які сформувалися після 2023 року. Ділянку варто лишити для того, щоб вивчати, як природа може відновлюватися після катастрофічних змін.
Ми спостерігаємо не буквальне відновлення Великого Лугу, а спонтанне формування нової заплавної екосистеми, яка за своєю структурою й функціями частково наближається до природних заплавних ландшафтів, що існували тут до створення водосховища. І, на мій погляд, це більш цінно, ніж відновлення самого водосховища.
Працює доцентом кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Раніше працював у Донецькому національному університеті. Коло наукових інтересів - зоологія, екологія тварин, орнітологія, теріологія, сучасні технології біомоніторингу, геоінформаційні технології, охорона навколишнього природного середовища, заповідна справа.
Вас також можуть зацікавити новини:
- На місці Каховського водосховища зʼявились "в’єтнамські джунглі": чому там складно воювати
- "Україна не перетвориться на напівпустелю. Але припущення, що води завжди буде достатньо – хибне", - гідролог Оксана Коваленко
- Росіяни заходять у зарості Каховського водосховища: яку мету вони переслідують, - France24
