Мікробні спільноти, що ростуть на пластикових відходах у річках, можуть містити потенційно патогенні мікроби та діяти як резервуари генів стійкості до протимікробних препаратів. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Microbiome.
Отримані результати також підкреслюють відмінності в потенційних патогенах і генах стійкості до протимікробних препаратів, які можуть містити нові та пластики, що розклалися, пише phys.org.
Автори дослідження, - Вінко Зажелович, Елізабет Веллінгтон, Джозеф Крісті-Олеза та їхні колеги, вивчили мікробні спільноти, виявлені на поверхні плівок із поліетилену низької щільності після того, як вони були занурені в річку Соу (Велика Британія), в одному кілометрі нижче за течією від станції очищення стічних вод на сім днів у лютому 2020 року.
Половина зразків пластику була новою, а половина піддавалася нагріванню в духовці протягом шести місяців, щоб імітувати розкладання або вивітрювання пластику, яке часто відбувається в навколишньому середовищі.
Потім дослідники порівнювали їх із мікробними спільнотами, виявленими на контрольній поверхні (дерев'яні палички), які були занурені в ту саму річку протягом семи днів, і з мікроорганізмами, витягнутими зі зразків річкової води.
Автори виявили, що зразки пластику, дерева та води містили потенційно патогенні мікроби, але типи потенційних патогенів, вилучені із зразків пластику та дерева, відрізнялися від зразків річкової води.
У зразках пластику та дерева містилися потенційні патогени Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter та Aeromonas - бактерії, відомі як "умовно-патогенні", що становлять більший ризик для людей з ослабленою імунною системою, а в зразках води містилися потенційні патогени для людини - ешерихії, сальмонели, клебсієли та стрептококи.
Аналогічно, автори виявили, що, хоча гени стійкості до антибіотиків були присутні в мікроорганізмах, вилучених із усіх зразків, типи антимікробних препаратів, яким ці гени надавали стійкість, відрізнялися в зразках пластику та дерева, а також у зразках води.
Коли автори порівнювали мікробні спільноти, що ростуть на нових і розкладених пластиках, вони виявили, що P. aeruginosa (яка може викликати інфекції у пацієнтів лікарні) особливо велика на зразках розкладеного пластику. Дослідники припускають, що це може бути тому, що розкладений пластик виділяє більшу кількість органічних сполук, які стимулюють ріст мікробів, ніж новий пластик.
Вчені також виявили, що відносна кількість генів стійкості до антибіотиків, присутніх у мікробних спільнотах, була вищою серед зразків пластику, що розклався, ніж серед зразків з нових пластмас; однак вони зазначають, що причини цього незрозумілі.
Автори зазначають, що необхідні подальші дослідження для вивчення потенційних ризиків, які пластикове забруднення, здатне містити потенційно патогенні мікроби та гени стійкості до антибіотиків, може становити для здоров'я людини; а також для вивчення поширення генів стійкості до протимікробних препаратів у навколишньому середовищі.
Забруднення природи
Як повідомляв УНІАН, попри глобальні зусилля зі скорочення забруднення пластиком, у світі виробляється рекордна кількість одноразових пластикових відходів, в основному з полімерів, отриманих із викопного палива. Так, додаткові пластикові відходи, створені у 2020-2021 роках, становлять майже на 1 кілограм більше на кожну людину на планеті.
За даними ООН, щорічно жителі планети викидають по 300 млн тонн пластикових відходів, які потрапляють в річки і океани, а потім і в їжу. Внаслідок забруднення пластиком навколишнього середовища гинуть птахи, риби і тварини.
Але пластик - не єдина проблема. Річки по всьому світу містять високий рівень антибіотиків, які потрапляють туди через каналізації разом з відходами. Найбільш несприятлива ситуація складається в країнах Азії та Африки.
Це, як побоюються вчені, може привести до зародження "супербактерій", які будуть стійкими до впливу ліків, що, в свою чергу, призведе до смерті мільйонів людей до 2050 року.
