Птахи можуть по-різному реагувати на вибухи в Києві, зокрема деякі з них просто розлітаються врізнобіч. Завідувач відділу "Птахи" Київського зоопарку Віталій Лясківський розповів УНІАН, як пернаті реагують на гучні звуки, а також сказав, чи здатні тварини прогнозувати небезпеку.
Як птахи реагують на вибухи?
Якщо була тиша, а потім різко з’явився якийсь гучний звук, не лише вибух, це, звичайно, може викликати у птахів паніку. А до поступових звуків вибухів, які чути десь здалеку, птахи ставляться відносно спокійно: вони просто завмирають, прислухаються, намагаються видивитися, звідки йде небезпека.
Є різні види птахів, і реакція на вибухи у кожного з видів може бути різна. Дрібні та середні птахи (наприклад, горобці і голуби відповідно), коли відчувають небезпеку, розсіюються, розлітаються. У них така біологія.
Є птахи, у яких добре розвинений слух, - це сови. Під час потужного вибуху, думаю, вони відчувають сильний дискомфорт.
Фазанові птахи завмирають, відчувши небезпеку, а потім роблять стрімкий стрибок вгору і летять якомога далі й навіть не дивляться, куди прямують. Для таких птахів різкий звук є небезпекою, бо вони можуть самі собі зашкодити.
Хижі птахи не сильно реагують на гучні звуки, бо більше орієнтуються на зір. Ці пернаті, почувши гучний звук, завмирають, придивляються і після цього вирішують, що будуть робити далі.
Чи вплинули вибухи у Києві на поведінку столичних птахів?
Через вибухи в Києві поведінка птахів майже не змінилася. Вони звикають до того, що інколи такі звуки лунають. Більшу небезпеку для птахів несе вибухова хвиля, а не сам гучний звук. У птахів маленьке тільце, тому є більша небезпека того, що унаслідок вибухової хвилі тварина зазнає значних травм.
Чи можуть птахи відчувати небезпеку завчасно?
Деякі люди вважають, що тварини – наприклад, коти чи собаки, можуть прогнозувати наближення небезпеки, але це міф. Насправді у них просто краще розвинені органи чуття, зокрема слух, аніж у людей, тому вони не передбачають, наприклад, наближення ракети, а просто чують її на 5-10 хвилин раніше, ніж ми.
Загалом у птахів краще розвинений зір, ніж слух, – у них очне яблуко займає приблизно 2/3 об’єму голови. Птахи, до прикладу, поширені в Києві голуби та горобці не відчувають небезпеку завчасно, а лише реагують на неї: якщо в одному місці "бахнуло" – вони перелітають в інше і все. Деякий час вони можуть перебувати на гілках, роздивлятимуться місцевість, а потім спустяться на землю та продовжать пошуки їжі.
Завідувач відділу “Птахи” Київського зоопарку. Навчався в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка на біологічному факультеті. Почав працювати у столичному зоопарку ще під час навчання у виші, і загальний досвід роботи у цій установі перевищує 20 років.
