Екологи вимагають проведення додаткової екологічної експертизи проекту з будівництва птахофабрик у Вінницькій області.
Про це директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко і незалежний еколог Олег Листопад повідомили сьогодні на прес-конференції в УНІАН.
"Ми вимагатимемо проведення додаткової комплексної експертизи всіх підприємств, тому що вони робили її за хитрою схемою — замість комплексної експертизи про навантаження на навколишнє середовище, вони зробили для кожної птахофабрики окремо. А це істотна різниця - немає комплексної оцінки", - сказав В.Борейко.
Окрім того, за його словами, екологи мають намір надати місцевим жителям правову підтримку для звернення до суду з позовами до підприємств про відшкодування матеріального та екологічного збитку. "У селах, поблизу яких здійснюється будівництво, в колодязях зникла вода. Хто тепер поверне цим людям воду? Природне водозабезпечення перервано, і хто місцевих жителів тепер забезпечуватиме водою? Хто за це відповість?", - поцікавився еколог.
За словами В.Борейка, нині за розпорядженням Вінницької прокуратури будівництво птахоферм і супутніх об'єктів у Тростянецькому районі області припинено у зв'язку з порушенням умов екологічних експертиз.
У свою чергу О.Листопад додав, що для будівництва птахофабрик було знято родючий шар землі. "Цю землю знімають і продають за межі України, а для того, щоб відновилося 7 мм чорнозему необхідно 100 років. І це при тому, що на сьогодні існує кримінальна відповідальність, зокрема, стаття 239-1 Кримінального кодексу передбачає до 5 років позбавлення волі за незаконне заволодіння грунтовим покривом поверхневого шару землі. Проте прокуратура відмовилася визнати цей факт", - заявив він.
Як повідомляв УНІАН, екологи неодноразово заявляли про загрозу виникнення у Вінницькій області екологічної катастрофи у зв'язку відкриттям комплексу птахофабрик.
У Тульчинському і Тростянецькому районах Вінницької області ведеться будівництво великого комплексу птахофабрик, до якого входитимуть 456 птахоферм, комбікормовий завод, інкубатор і забійний цех. Для запуску першої черги комплексу необхідно близько 1,5 млн. кур.
За оцінками екологів, внаслідок діяльності цього комплексу за рік утворюватиметься близько 160 тонн посліду, 2 млн. кубометрів стічних вод, 2,4 тис. тонн падалі, а також викид з птахофабрик щодоби більш як 2 млн. кубометрів відпрацьованого повітря. Крім того, концентрація птахофабрик на невеликій території призведе до падіння рівня грунтових вод, як це вже сталося в с.Оляниця Тростянецького району, де з початком будівництва птахофабрик пропала вода в колодязях.
Ще однією проблемою, яка може виникнути у зв'язку з діяльністю птахофабрик, на думку екологів, є захоронення курячої падалі. Нині всі 24 діючих українських заводів з переробки падалі вже переобтяжені і не зможуть переробляти сировину, що надходить з нових птахоферм. Екологи не виключають, що дохлі кури розкидатимуть у посадках або захоронюватимуть у землі, що може призвести до появи заразних хвороб.
