Екологічний податок, який платять великі підприємства для підтримання екології обчислюється мільярдами гривень, але при цьому він не є ефективним для підтримки екології, у зв'язку з тим, що дані кошти найчастіше спрямовуються не на екологічні проекти, а на інші цілі, повідомляє у своєму матеріалі Обозреватель.
Так, за словами, голови "Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами" Кирила Косоурова, гроші "розмиваються", йдуть не на прямі екологічні проекти, а на ремонт каналізацій, або інші комунальні об'єкти.
"Ремонтувати каналізації - це, звичайно, добре, але цим повинні займатися місцеві бюджети. На рівні держави гроші йдуть не завжди за призначенням. Їх можуть перекинути на покриття пенсій, постачання армії і так далі. До того ж, у нас в країні не так багато еко-проектів, з фахівцями також проблема, тому цим питанням не особливо цікавляться. Тим більше, на скільки пам'ятаю, за 2017 року місцеві бюджети істотну частину грошей просто не використовували", - пояснює OBOZREVATEL Кирило Косоурів.
Як зазначає видання, наприклад, Донецька ОДА активно освоює гроші від екоподатку, не маючи навіть у своєму штаті необхідних фахівців. Тільки за період з 2016 по 2018 року місцевий департамент використовував на екологію понад 360 мільйонів гривень.
“Окремо проводилися роботи з реконструкції очисних споруд деяких міст Донецької області, які відбувалися по механізму надання субвенцій місцевим органам влади. По ряду реконструкцій відкриті кримінальні провадження за розтрату бюджетних коштів (Бахмут, Костянтинівка)", - пише видання.
При цьому, як запевняють у ЗМІ, місцеві органи продумали схеми освоєння грошей під різні проекти. Кошти витрачаються хаотично, без будь-якої продуманої стратегії.
Також вказується, що в багатьох країнах світу еко-податок є дієвим способом підтримання екології.
