Вступ України в Енергетичне Співтовариство створив проблеми для модернізації її газотранспортної системи (ГТС).

Як передає власний кореспондент УНІАН в РФ, про це сьогодні заявив голова Російського газового товариства, віце-спікер Держдуми РФ Валерій ЯЗЄВ на зустрічі з членами Асоціації європейського бізнесу у Москві.

"Вступ України у цю міжнародну організацію вже створив додаткові проблеми для її газотранспортної мережі. Відомо, українська газотранспортна мережа потребує реконструкції, і ця необхідність посилюється з кожним роком", - сказав В. ЯЗЄВ.

Відео дня

Він підкреслив, що в умовах, коли транзитер не знає, скільки на одному кінці труби візьмуть газу, а скільки на іншому закачають, думати про повернення інвестицій складно.

"Завдання для експертів: для реконструкції і модернізації української ГТС деяка компанія випустила бонди. Питається: чи отримають ці бонди гарантії Єврокомісії і Європейського банку реконструкції і розвитку? Як ці бонди котируватимуться у разі дії Третього енергопакету? І чи знайдеться підприємець, який піде на випуск таких бондів за відсутності гарантій повернення інвестицій", - сказав В. ЯЗЄВ.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці грудня 2010 року Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ підписав Закон України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про запровадження Енергетичного Співтовариства".

Верховна Рада України ратифікувала цей Протокол 15 грудня.

Довідка УНІАН. Учасниками Енергетичного Співтовариства є Європейська Спільнота і Республіка Албанія, Республіка Болгарія, Боснія і Герцеговина, Республіка Македонія, Румунія, Республіка Сербія, Республіка Хорватія, Республіка Чорногорія і сторони, що приєдналися.

Завдання Енергетичного Співтовариства полягає в організації зв'язків між сторонами і створенні правової і економічної бази щодо енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, для створення стабільної регуляторної і ринкової структури, здатної залучати інвестиції у газові мережі, що генерують потужності, мережі передачі і розподілу так, щоб усі сторони мали доступ до стабільного і постійного енергопостачання, що є істотним для економічного розвитку і соціальної стабільності.