Розвиток "зеленої" енергетики в Україні сьогодні гальмується неврегульованістю низки технічних питань.
Так прокоментував поточну ситуацію в Україні з розвитку альтернативних джерел енергії директор напрямку "Енергетика та інфраструктура" групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Володимир ЛИТВИН.
У зв`язку з цим експерт відзначив, що сьогодні в Україні затверджені «зелені» тарифи, які є одними з найвищих у Європі, прийнятий нещодавно Верховною Радою закон гарантує їхню дію на 20 років, а також передбачає обов`язкове підключення виробника до мережі за рахунок власника електромереж.
У той же час, за його словами, сьогодні залишається ряд стримуючих для цієї галузі факторів. Зокрема, розподільні мережі не розраховані на збільшення навантаження в рази, тому регулятор дуже «обережно» буде погоджувати появу нових генеруючих потужностей; будь-яка непостійна генерація (вітрова, сонячна) вимагає компенсуючі потужності, тобто якщо припиняється вітер або затінюється сонце, необхідно, щоб відразу включилася якась теплова електростанція, тому такі проекти під силу потужним корпораціям. Закон передбачає обов`язкове підключення виробника до мереж, але немає ясності, коли його зобов`язані підключити (протягом тижня, місяця чи двадцяти років із моменту подачі відповідної заявки).
В.ЛИТВИН також зазначив, що сьогодні "зелена" енергетика не зможе зайняти більшу частку в загальному енергетичному балансі країни, де є атомні і традиційні теплові електростанції. "Сміливі інвестори, звичайно, будуть розвивати проекти альтернативної енергетики, оскільки Україна має всі необхідні для цього природні характеристики - велика територія, помірний клімат, річки. Коли українські інвестори почнуть активніше реалізовувати «зелені» проекти, іноземці більш активізуються", - зазначив він.
За словами експерта, сьогодні основними інвесторами в українську "зелену" енергетику є міжнародні фінансові організації - Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Північний інвестиційний банк, Міжнародна фінансова корпорація (МФК ), які самостійно не займаються реалізацією проектів, а фінансують проекти приватних чи державних компаній. За словами В.ЛИТВИНА, міжнародні фінансові організації мають три істотних переваги: довгі й дешеві гроші, досвід у проектному фінансуванні і простий доступ до донорських фондів, що діють у рамках Кіотського протоколу. Не останнім фактором, на думку експерта, також є «невидима політична гарантія», притаманна цим організаціям, тому для реалізації великих проектів приватні інвестори спочатку розглядають співпрацю з МФО.
За словами експерта, будь-яка інвестиція в «зелену» галузь за правильно організованого менеджменту є прибутковою. При цьому найбільш прибутковими, за його оцінкою, можуть бути інвестиції, вкладені в «виловлювання» метану з вугільних шахт. "Це, по-перше, безпека шахт, по-друге - метан легко продати або самому використовувати як паливний матеріал, або як сировину для виробництва метанолу", - зазначив В.ЛИТВИН. Також, за його словами, за можливості продажу емісій, тонна метану в 21 раз дорожча тонни діоксиду вуглецю. "Технологія капіталомістка, але дуже прибуткова", - додав він.
Цікавими, на думку експерта, є також проекти малої гідроенергетики. "Це є великим полем для реалізації державно-приватного партнерства, коли держава, в рамках захисту гірських районів від паводків, повинна будувати дамби, а приватні інвестори - встановлювати електрогенератори", - зазначив В.ЛИТВИН. При значному стартовому обсязі інвестицій, подальша собівартість стабільної генерації, за його оцінкою, є дуже низькою.
