На День Незалежності з російського полону вдалося визволити кореспонлента УНІАН Дмитра Хилюка. Він перебував у російському полоні з перших днів повномасштабної війни. В ексклюзивному інтерв'ю УНІАН він розповів, як саме опинився в російській неволі.
За словами Дмитра, для нього особисто війна розпочалася 25 лютого 2022 року, коли його село Козаровичі під Києвом окупували російські війська. Окупанти тоді стали дуже злими, оскільки Збройні сили України чинили запеклий опір російському вторгненню.
"Я ще не знав, що вони викрадають людей. Знав, що ходять по вулицях – до нас теж приходили, в нашому домі ночували, типу, "несли варту". Знав, що забирають телефони, грабують, але що людей забирають, не знав", - повідомив Хилюк.
За його словами, до 27 лютого у селі ще було світло, інтернет і телефонний зв’язок. Дмитро продовжував працювати журналістом і передавати інформацію про ситуацію в окупованому селі.
"Мене схопили 3 березня разом із батьком. Напередодні в наш будинок влучив "Град" (але це я вже зараз дізнався, що це був він), тому в домі не було дверей, була розбита стіна, і ми ночували в сусідки. Зранку пішли з батьком додому, щоб оглянути пошкодження, забити якось двері, щоб в хаті можна було натопити, адже було ще дуже холодно", - повідомив Дмитро.
Щойно він та його батько вийшли за поріг сусідського будинку, буквально через 50 метрів з’явились окупанти.
"Вони йшли, вочевидь, із якоїсь "зачистки", бо тримали автомати на готові. Наставили зброю на нас, поклали на землю, обшукали… У нас не було нічого такого, що забрати, тому забрали цигарки. Ще у мене в кишені було кілька прикрас – мамині, ще радянських часів (їх забрав із будинку, боявся, щоб не пограбували). Їх теж окупанти вкрали", - відзначив він.
Далі росіяни повели їх до великих ангарів (зроблених з профнастилу), метрів за 400 від рідного будинку.
"Нас туди буквально приволокли. Вже на території щільно зав’язали очі, зв’язали руки, багатьом навіть ноги і кинули в якесь приміщення без вікон, без світла. Там, у повній темряві, ми лежали на підлозі три дні. Один раз на добу виводили в туалет. Причому, хлопців, які були молодші і міцніші, боялися, тому їх не водили… Також один раз на день давали попити. І за три дні дали один маленький шматочок вафлі", - повідомив Дмитро.
Він додав, що їх з батьком розділили.
"Мені вони брехали, що відпустили батька, а татові (як стало відомо пізніше) казали, що відпустили мене…", - додав Дмитро.
Кілька разі Дмитра та інших бранців росіяни перевозили з місця на місце. Зокрема бранці побували у селі Димер, потім їх вантажівкою перевезли у приміщення промислового холодильника в окупованому Гостомелі.
"16 березня нас звідти посадили у вантажівки із закритими фанерою вікнами. Одягли вже металеві наручники і кудись повезли. Через щілинку я побачив, що їдемо ми на північ – сонце світило у спину. І тоді зрозумів, що, радше за все, тепер ми вже їдемо за межі України", - розповів Дмитро.
За його словами, майже всі, кого схопили росіяни, були місцевими цивільними мешканцями. Причин, чому їх затримали і так жорстко поводяться - росіяни не пояснювали.
"Кожен раз, коли нас перевозили, казали: "Вас перевірять і відпустять". Мовляв, якщо ви не якийсь коригувальник, то підете додому. Тобто, кожного разу брехали. Вони просто набирали людей для обміну, для шантажу", - згадує журналіст.
З Гостомеля Дмитра та інших бранців перевезли на територію Білорусі, тримали у містечку Наровля.
За його словами, на той момент разом з ним у полоні українських військових було мало, але усі, у тому числі цивільні, заповнювали російську картку військовополоненого.
"18 березня нас погрузили у військові автомобілі – будки без вікон, одягли кайданки і повезли у невідомому напрямку. Привезли, як ми потім зрозуміли, в дуже страшне місце – СІЗО №2 у місті Новозибков Брянської області. Це стара тюрма – сіра, з високими стелями, дуже товстими стінами, якимись склепіннями… Тут при так званій прийомці нас дуже сильно били. На всьому "шляху" - від автозака дооформлення документів – гатили дубинками, руками, кидали об землю, травили собаками", - розповів журналіст.
Обмін полоненими 24 серпня
Як повідомляв УНІАН, У День Незалежності України, 24 серпня з російського полону повернулася велика група українських громадян. Точна кількість визволених бранців офіційно не називалася, але відомо, що окрім військовополоненних додому повернули і 8 цивільних заручників.
Більшість тих, хто повернувся, перебували в полоні з 2022 року. Серед цивільних заручників - два журналісти, медик та навіть мер Херсона, викрадений росіянами під час окупації міста.
