Підпишіться на нас в Google
Нафтогаз України – наразі наступний тест для держави через помітні небезпечні ризики: падіння прибутку, конфлікт із ТКЕ, питання до газового балансу, дорогий імпорт, концентрація ринку, непрозорі благодійні фінансові потоки і політична близькість керівника до найвищого рівня влади. Про це пишуть журналісти у статті "Після "Мідаса": чи стане Нафтогаз наступною кризою корпоративного управління".
Там зауважили, що за підсумками 2025 року компанія отримала 5,83 млрд грн консолідованого чистого прибутку, тоді як у 2024 році цей показник становив майже 38 млрд грн. Тобто прибуток скоротився більш ніж у шість разів, а найбільша газова компанія країни у 2025 році стала значно слабшим джерелом бюджетного ресурсу, ніж можна було очікувати від стратегічного активу такого масштабу.
Окреме питання, яке поставили журналісти з посиланням на експертів ринку, – стратегія закупівлі газу. Адже Нафтогаз закупив у лютому 2025 року близько 150 млн куб. м газу за ціною приблизно 28 тис. грн за тис. куб. м без ПДВ – майже вдвічі дорожче, ніж газ можна було закупити влітку.
"Імпорт сам по собі не був помилкою. Але якщо експерти попереджали про потребу своєчасного накопичення ресурсу, а компанія в підсумку закуповувала газ у період високих цін, то питання вже не лише до об'єктивних обставин. Питання до планування", - зазначено у статті.
Окремо автори матеріалу акцентують на протистоянні Нафтогазу із теплокомуненерго. Адже на кінець квітня 2026 року суди заблокували рахунки 69 підприємств ТКЕ через борги за газ, про що заявив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. За його словами, такі дії унеможливлюють підготовку до опалювального сезону, а самі борги утворилися, зокрема, через відсутність перегляду тарифів і непогашення державою різниці в тарифах. "Формально Нафтогаз може говорити про боргову дисципліну. Але політично і безпеково це виглядає інакше. Державна компанія під час війни стягує борги способом, який здатен паралізувати роботу критичної інфраструктури громад", - пишуть автори матеріалу.
За даними журналістів, кадрові рішення Сергія Корецького в "Нафтогазі" швидко показали логіку формування власного управлінського пулу – через людей із попереднього професійного середовища, "Укрнафти", WOG, державних органів і суміжних енергетичних структур. "У серпні 2025 року директором з безпеки Групи "Нафтогаз" став Віталій Бровко, який раніше працював в Офісі генпрокурора. У декларації Бровка вказані значні криптовалютні активи: видання Forbes.Ukraine називало його "рекордсменом за обсягом криптодоларів". У листопаді НАБУ підтвердило проведення слідчих дій щодо Бровка, хоча вони і не стосувалися діяльності "Нафтогазу", таке створює репутаційний ризик і потребує бездоганного пояснення кадрової логіки: чому саме ця людина очолила безпеку групи, які перевірки доброчесності проводилися і як компанія управляє такими ризиками", - йдеться у статті. Там зауважили: викликає недовіру і призначення на напрям генерації колишнього заступника міністра енергетики Миколи Колісника, який кілька років до того працював у команді Галущенка, одного з головних фігурантів справи "Мідас".
"У підсумку кадрова політика Корецького виглядає не як точкове оновлення, а як швидке формування власної вертикалі. Частина ключових напрямів – правовий, HR, комерційний, безпековий, комплаєнс, стратегія, генерація і газорозподіл – або отримали нових людей із попереднього професійного середовища керівника, або пройшли через швидкі й не завжди достатньо пояснені ротації", - йдеться у матеріалі.
