У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що провадження у справі "Роттердам+" закрито не в повному обсязі, а лише в частині щодо підозрюваних через невстановлення достатніх доказів для встановлення їхньої вини.
Про це повідомляється на сторінці САП у Facebook.
Читайте такожАМКУ дозволив "Нафтогазу" взяти в управління шість ТЕЦ
У прокуратурі нагадали, що 8 серпня 2019 року шістьом особам було повідомлено про підозру в даному провадженні за ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем). Обґрунтованість підозри за цією статтею базувалась на доказах та документах, які підтверджували можливе завдання підозрюваними збитків у 2016-2017 роках.
"Сукупність доказів була достатня для повідомлення про підозру, притягнення до кримінальної відповідальності та продовження подальшого досудового розслідування", - йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що у квітні цього року було призначено комісійну судово-економічну експертизу, яка мала з’ясувати достовірність розміру завданої шкоди за загальний період 2016-2019 років та оцінки доводів попередніх експертиз сторони обвинувачення і захисту.
"Експерти у своєму висновку від 11 серпня не змогли підтвердити завдання збитків, понесених покупцями (споживачами) електричної енергії станом на 1 червня 2019 року внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП "Енергоринок" електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України", - пояснили у відомстві.
Висновок до прокурорів надійшов 18 серпня, а 19 числа на нараді у САП старший прокурор групи прокурорів висловився щодо доцільності продовження подальшого розслідування.
За оцінкою прокурора, розслідування не довело завдання тяжких наслідків, прямої шкоди або збитків.
"Оцінюючи сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв’язку для доказування вищеназваних складових елементів складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України, необхідно зазначити, що в ході досудового розслідування не здобуто належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що у результаті розробки, прийняття та застосування Постанови НКРЕКП № 289 від 03.03.2016 "Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії" будь-кому завдані тяжкі наслідки, тобто завдана пряма шкода або збитки", - додали у САП, уточнивши, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Повідомляється, що наразі у зв’язку з тривалістю досудового розслідування, фактичним обмеженням строків досудового розслідування та відсутністю інших процесуальних джерел доказів "вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб в суді".
"З огляду на викладене, складено постанову, відповідно до якої 27 серпня кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Проте в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування", - пояснили у прокуратурі.
Справа "Роттердам+": що відомо
- 8 серпня 2019 р. детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули "Роттердам+", у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії було завдано збитків на суму 18,87 млрд грн.
- За даними НАБУ, серед підозрюваних – колишній голова Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк та екс-заступник начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський.
- Дії всіх шістьох осіб кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем), а представникам приватних компаній інкримінують пособництво.
- Вовка оголошено у міжнародний розшук.
- У листопаді 2019 року ВАКС заочно арештував Вовка та Бутовського, який також переховується від слідства.
