Законопроект «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор» № 2285 від 17.10.2019р. (надалі – «законопроект»), беззаперечно є необхідним кроком для виведення ігрового бізнесу із тіні. Втім, редакція, запропонована Кабінетом Міністрів України протирічить як загальноприйнятній діловій практиці, так і міжнародним стандартам лотерейного бізнесу. Прийняття такого законопроекту призведе не до розвитку лотерейного бізнесу, а навпаки – до припинення випуску діючих класичних числових лотерей та безконтрольного поширення гральних закладів по всій країні.

Азартні ігри та лотереї – не одне і теж

Лотереї та азартні ігри використовують різні юридичні та технічні категорії

Першою і головною проблемою законопроекту є об’єднання випуску та проведення лотерей із організацією та проведенням азартних ігор. Статтею 2 законопроекту лотереї включені до переліку азартних ігор нарівні із казино, букмекерською діяльністю та покером. Втім, це все одно що об‘єднати в одне ціле централізоване водопостачання та продаж бутильованої води, оскільки лотерея це монопольний ринок, а інші азартні ігри – це конкурентне динамічне середовище, яке регулюється за кардинально відмінними принципами.

Механізм проведення державних лотерей суттєво відрізняється від механізму проведення азартних ігор. Лотереї та азартні ігри використовують різні юридичні та технічні категорії. Найголовніше, на відміну від азартних ігор лотереї не викликають залежності. 

Зупинимося на деяких із цих пунктів окремо.

Так, згідно закону про азартні ігри Великої Британії (Gambling Act 2005), участь в лотереї, яка є частиною Національної лотереї, не вважається азартною грою для цілей даного закону, а також не є вчиненням ставки в розумінні цього акту. Із цитованого положення слідує, що у Великій Британії лотерея відокремлена від азартних ігор. При цьому, як відомо із публічних джерел, загальний обсяг продажів лотерейних квитків в цій країні сягає 7 млрд. фунтів стерлінгів на рік, що є одним із найбільших показників в Європі. Таким чином, змішування лотерей із азартними іграми не є загальноприйнятною практикою ефективного регулювання.

Запропонований проект не містить необхідної та достатньої термінології та відповідних механізмів регулювання для повноцінного проведення лотереї

Лотереї послуговуються певним понятійним апаратом, який має унікальний характер та може бути застосований виключно до діяльності із випуску та розповсюдження лотерей. Це такі поняття як «термінал з продажу білетів лотерей», «електронна система прийняття ставок», «лотерейний білет», «оператор лотерей» та ін. Для азартних ігор характерний інший понятійний апарат: «гральний автомат», «гральний зал (гральний заклад»), «гральний стіл» тощо. Запропонований проект не містить необхідної та достатньої термінології та відповідних механізмів регулювання для повноцінного проведення лотереї.   

Термінал електронної системи прийняття ставок, який іноді скорочено називають просто «лотерейним терміналом», за своїми технічними ознаками не є навіть подібним до грального автомату казино та не містить засобів, за допомогою яких на ньому можна здійснювати гру. Лотерейний термінал подібний до касового апарату (саме тому законодавство не вимагає РРО при продажу числових лотерей). Завдання такого терміналу полягає виключно у фіксації факту участі гравця у числовій лотереї.

Так виглядає стандартний лотерейний термінал:  

Лотерейний термінал передає дані про зроблені ставки електронній системі прийняття ставок, яка підключена до системи онлайн контролю державного органу. В даний момент такий контроль здійснюється Міністерством фінансів України. Мінфін в режимі онлайн відслідковує всі операції, це унеможливлює будь-які шахрайські дії з оборотом коштів оператора та/або ухилення від сплати податків. Лотерейний термінал призначений для реєстрації операцій з прийняття ставок у державні лотереї, а також для перевірки лотерейних білетів на виграш,  для нарахування (виплати) виграшів та передачі інформації про здійснені операції до електронної системи прийняття ставок, яка, що важливо, знаходиться під постійним моніторингом контролюючого органу.

Для порівняння, гральне обладнання, яке використовується саме в азартній грі, не підключається до центральної системи, аналогічній до електронної системи прийняття ставок лотерей, а результат гри визначається на місці, миттєво, за допомогою генератора випадкових чисел, що розміщується безпосередньо в гральному обладнанні. Це дає можливість організатору впливати на коефіцієнт виграшності, що фізично неможливо зробити в лотерейній грі.

Так виглядає гральний автомат – гра відбувається безпосередньо в ньому за допомогою візуального інтерфейсу:

Отже, розповсюдження лотерей має певний технічний ланцюг, який позбавляє лотереї таких факторів ризику виникнення психічної залежності (лудоманії) як миттєве отримання результату та регульовані шанси на виграш, притаманні азартним іграм. Більше того, лотерейна діяльність здійснюється під постійним контролем з боку держави та носить публічний характер, адже правила кожної лотерейної гри із зазначенням коефіцієнту шансів на виграш публікуються в ЗМІ, а електронна система прийняття ставок відкрита для моніторингу визначеним органом державної влади (зараз Мінфін).

Між лотереєю та азартною грою існує принципова різниця.

Завдання лотерей у залученні найбільшої кількості населення до участі у грі при мінімальному ризику виникнення залежності та  при нечуттєвих для гравця витратах, без територіальних обмежень, в той час як гральні заклади обмежені певною територією приміщення, зазвичай, із платним входом, та намагаються максимально залучити гравця до гри із відповідними витратами. Найкращий гравець для лотереї той, який один раз на тиждень витратить 20 грн., для азартних ігор – який витратить всі свої кошти за один раз.

Ігри з високим ризиком виникнення залежності повинні підлягати більш суворому та особливому регулюванню, ніж ігри з низьким ризиком

З огляду на специфічний технологічний процес здійснення лотерейної гри, інтервали між ставкою та розіграшом більші, аніж під час азартної гри. Учасник лотерейної гри має час на усвідомлення своїх дій і оцінку своєї поведінки, ще й тому лотереї є іграми з найнижчим ступенем формування ігрової залежності. Азартна гра ж фактично може тривати безперервно не одну добу (саме цьому казино суміщають із готелями).

Як відзначає в своїх рішення Європейська асоціація державних лотерей, лотереї мають місію спрямовувати бажання населення грати в азартні ігри у регульований, відповідальний та безпечний спосіб. У цьому відношенні лотерейні ігри мають менший ризик. В зв‘язку із цим, ігри з високим ризиком виникнення залежності повинні підлягати більш суворому та особливому регулюванню, ніж ігри з низьким ризиком (Рішення Антверпен Бельгія, 29.05.2019).

Окрім цього, оператор державних лотерей не є зацікавленим у результатах розіграшу, його завдання полягає у формуванні призового фонду і розподіленні його між гравцями. В той час як організатор азартної гри безпосередньо приймає участь у такій грі через своїх працівників (круп’є) та зацікавлений у результатах розіграшу.

Все вище перелічене має наслідком набагато вищий ступінь небезпеки формування ігрової залежності в учасників азартної гри, ніж в учасників гри в лотерею. Відрізняють їх між собою також технічні принципи та соціальна спрямованість. Саме лотереї є джерелом фінансування великих спортивних, культурних, соціальних та інших проектів. Наприклад, фінансування онкохворих дітей в Україні, олімпійського комітету в Нідерландах, театрів та архітектурних проектів в Італії тощо.         

Законопроект, що пропонується Урядом, змішує лотереї та азартні ігри таким чином, що в деяких випадках стає незрозумілим, чи відноситься окреме поняття, яке використовується у законопроекті, до лотерей чи до інших азартних ігор, або ж воно є окремим для кожного з них. Наприклад, «ігровий замінник гривні», який навряд чи буде доцільним використовувати для придбання числових лотерей, в той же час «лотерейний білет» навряд чи буде використовуватись в інших азартних іграх.

Отже, в проекті закону не вистачає принципових норм щодо регулювання лотерейної діяльності, зокрема поняття лотерейного терміналу, який повинен мати окремі вимоги та правила сертифікації, та електронної лотерейної системи, яка має підлягати моніторингу з боку держави.

Саме регулювання лотерейної діяльності потребує принципово окремого підходу ніж той, що пропонується зараз, який заснований на регуляторній базі азартних ігор казино та ігрових автоматів. Головною метою проекту закону має бути саме відокремлення лотереї від інших азартних ігор задля припинення того безладу який відбувається на вулицях українських міст, заповнених нелегальними ігровими залами.

Що поганого в лотерейній монополії      

В останні роки більшість країн Європи намагається передати право організовувати і проводити лотереї приватним компаніям

Законопроект в ч.2 ст. 54 встановлює, що діяльність у сфері випуску та проведення лотерей в Україні здійснюється одночасно одним оператором лотерей. Дійсно, деякі країни Європи мають лотерейну монополію, зокрема, мова йде про Австрію, Бельгію, Велику Британію, Молдову, Норвегію, Польщу, Румунію, Фінляндію, Францію, Швецію. Якщо ж дослідити історію еволюції лотерейного ринку в названих країнах, то стає очевидним, що абсолютна монополія визначеного лотерейного оператора успішно функціонує лише в тих країнах, де вона склалась історично та держава є власником такої монополії. Такі оператори лотерей мають більш як столітню історію діяльності і є елементом національної культури.

В останні роки більшість країн Європи намагається передати право організовувати і проводити лотереї приватним компаніям. Наприклад, у жовтні цього року французький уряд оголосив приватизацію національної лотереї - Francaise des Jeux (FDJ).

Модель регулювання лотерейного ринку відрізняється в залежності від країни. В ЕС відсутні єдині законодавчі стандарти та вимоги до кількості операторів, що віддається на розсуд національного законодавства. Показники ринку при цьому зростають, якщо законодавець враховує історичні особливості лотерейної галузі.

Спеціальне створення державного монопольного оператора лотерей вимагатиме від держави значних вкладень у таке новоутворення, постійного всебічного забезпечення діяльності цієї величезної компанії, але це не гарантує прибутковості такої діяльності

У більшості країн все ж таки працює по декілька операторів, що дозволяє підтримувати між ними конкурентний баланс, покращувати якість лотерейного продукту і, водночас, стримувати хаотичне та безконтрольне поширення ігор. У Греції, Данії, Італії, Нідерландах, Словенії, Швеції, Ізраїлі, Китаї та Азербайджані на ринках працюють лише по два оператори лотерей, в Іспанії три, в Японії - чотири, в Канаді п’ять, у Німеччині - 17, в США – аж 47. Спеціальне створення державного монопольного оператора лотерей вимагатиме від держави значних вкладень у таке новоутворення, постійного всебічного забезпечення діяльності цієї величезної компанії, але це не гарантує прибутковості такої діяльності.

Вбачається за доцільне врахування поточної ситуації на ринку операторів лотерей в Україні та відображення її на нормативному рівні.

На сьогоднішній день, в Україні діють три оператора лотерей на підставі переоформлених у 2013р. ліцензій: ПІІ «Українська Національна Лотерея»; ТОВ «М.С.Л.»; ПрАТ «Патріот». Оператори продовжують проводити державні лотереї на підставі ліцензій, термін дії яких закінчився. Право на таку діяльність операторам лотерей дає п.2 ст.15 ЗУ  «Про державні лотереї в Україні».

Названі оператори лотерей діяли і до 2001 року, вони мають свою історію, яка сягає часів СРСР або початку розбудови незалежної України. Наприклад, ТОВ «М.С.Л.» створена у 1998 році на базі державного оператора лотерей «Молодьспортлото». ПрАТ «Патріот» створене у 1997 році, і ПІІ «Українська Національна Лотерея» почало проводити лотерейні операції також із 1997 року. Всі три оператори добре відомі та продовжують здійснювати свою діяльність на ринку України і по-сьогодні, навіть не дивлячись на включення ТОВ «М.С.Л.» та ПрАТ «Патріот» до санкційного списку Рішенням РНБО «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». ПАТ «Державний ощадний банк України» зупинив свою діяльність на лотерейному ринку, вважаючи неефективним випуск та/або розповсюдження лотерей в межах банківської діяльності.   

Саме цей стан лотерейного ринку і має зберегти законодавець. В іншому випадку, штучна монополізація призведе до падіння попиту на лотереї та боротьбу за єдине перше місце, гравці втратять з поля зору звичні лотерейні продукти, які їм вже знайомі десятки років, а держава недоотримає значні суми грошей, обчислювані в мільйонах гривень.

Монополія на лотерейному ринку в Україні негативно позначиться на його розвитку та значно скоротить прибутки від лотерейної галузі; в свою чергу, бюджет не отримає значних сум, які він міг би отримати за умов обмеженої конкуренції декількох операторів

В світовій практиці також поширене право операторів лотерей проводити міжнародні лотереї. Для прикладу, в Європі існують лотереї, які проводяться спільно операторами декількох країн на території ЄС та інших країн Європи (відомі Euro Million, Euro Jackpot). Це потенційно залучить європейські стандарти, збільшить надходження до державного бюджету та зменшить витрати на проведення тиражів. Тому, в законопроекті слід передбачити право операторів лотерей проводити лотереї виключно спільно з іншими операторами лотерей, за виключенням окремо обумовлених законом випадків, а саме: оператор лотерей може проводити спільно лотереї з іншими юридичними особами – нерезидентами України, які в країні свого резиденства мають право проводити лотереї (міжнародна лотерея). Порядок спільного проведення лотерей з юридичними особами – нерезидентами України, які в країні свого резиденства мають право проводити лотереї, у тому числі формування призового (виграшного) фонду, його облік, виплата виграшів, сплата податків та зборів, регламентується договором між оператором лотерей та такою юридичною особою – нерезидентом України, відповідно до чинного законодавства України.

Отже, ми переконані, що монополія на лотерейному ринку в Україні негативно позначиться на його розвитку та значно скоротить прибутки від лотерейної галузі; в свою чергу, бюджет не отримає значних сум, які він міг би отримати за умов обмеженої конкуренції декількох операторів. Порядок видання за прозорим конкурсом трьох ліцензії на проведення лотерейної діяльності може бути ідеальною моделлю державного регулювання цієї сфери. Більше того, держава тільки значно виграє від співпраці національних операторів лотерей із міжнародними (європейськими) колегами – визнаними та популярними в інших країнах операторами лотерей.

Кілька днів на підготовку ліцензій – або колапс ринку     

Перехідні положення законопроекту в ч.2 встановлюють строк до 1 січня 2020 року для припинення прийняття ставок лотерей, які проводяться операторами. Коли б не був прийнятий законопроект та коли б він не набрав чинності, строк у кілька місяців виявиться не достатнім для розробки Комісією з розвитку та регулювання азартних ігор (новий регулятор, який пропонується створити законопроектом) ліцензійних умов та запровадження аукціону для отримання ліцензії (строк проведення якого сам по собі складає чотири місяці). Це призведе до зупинення діяльності операторів лотерей та їх розповсюджувачів з 1 січня 2020 року. До бюджету не будуть надходити податки на прибуток операторів державних лотерей. Зупинення роботи операторів лотерей може мати для них незворотні наслідки.

Робота операторів лотерей не має бути перервана вступом в силу нового закону

Мільйони гравців які грають в лотерею та мають шанс стати мільйонерами, за такого регулювання залишаться ні з чим. Тисячі розповсюджувачів, а це до 10 тисяч підприємців, які продають білети числових лотерей залишаться без додаткового заробітку та клієнтів. Більше того, виникає ряд юридичних прогалин у питаннях виплати виграшів, виконання зобов‘язань за призовим фондом тощо.

Один рік є найбільш прийнятним строком для переформатування ринку, проведеного таким чином, щоб не переривати випуск та проведення лотерей, адже втрачений ринок і інтерес споживача до числових лотерей дуже складно відновити. Робота операторів лотерей не має бути перервана вступом в силу нового закону.   

Боролися із гральними закладами, а знищили лотереї  

Законопроектом встановлено декілька суттєвих обмежень лотерейної діяльності та азартних ігор. Справа в тому, що будучи застосованими, вони призведуть до позбавлення легальних пунктів розповсюдження державних лотерей місця на ринку. Розглянемо деякі із цих обмежень постатейно.

Ч.3 ст.23 законопроекту встановлює обов’язок оператора телекомунікацій на вимогу Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор (новий регулятор) обмежити доступ своїх абонентів до ресурсів, через які проводяться азартні ігри без наявності ліцензії. Без сумніву, такий обов’язок, покладений на провайдерів інтернет-зв’язку, призведе до зловживань, оскільки, за відсутністю зовнішнього контролю, фактично будь-який веб-ресурс свавільно може бути віднесений до таких, що проводить свою діяльність без наявності ліцензії і є незаконним. Функцію зовнішнього обмежувального контролю має виконувати рішення суду. Тільки шляхом отримання відповідного судового рішення допускається блокування інтернет-сайту.    

Більше того, обмеження доступу громадян до телекомунікаційних ресурсів без рішення суду не узгоджується з рекомендаціями міжнародних організацій та принципами діяльності у сфері телекомунікацій, закріпленими в Законі України «Про телекомунікації» (стаття 6) щодо гарантування державою доступу споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті.

Доречним є введення «чорного списку» нелегальних сайтів, через які проводяться азартні ігри без ліцензії. Перелік нелегальних сайтів розміщується на офіційному сайті Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор і, відповідно, є загальнодоступним. Правом подавати на розгляд Комісії той чи інший сайт має бути наділений кожний оператор лотерей із ліцензією.

Для успіху лотереї та збільшення прибутку, який вона приносить, а також з метою залучення іноземних інвестицій та технологій, вкрай необхідно в проекті закону передбачити можливість продажу лотерейних білетів за допомогою різних сучасних каналів продажу

П.51 ч.1 ст.1 законопроекту забороняє проведення лотерей в мережі Інтернет. Цим пунктом лотереї виключені із переліку дозволених в Інтернеті видів азартних ігор. Це є категорично недопустимим. По-перше, лотерея - масова гра, вона проводиться на всій території України, в т.ч. в мережі Інтернет, лотерея, про що нами вже зазначалося, не відноситься до азартних ігор. По друге, у всіх країнах лотерея розповсюджується через Інтернет. На даний час продаж всіх товарів та послуг здійснюється через мережу Інтернет, і лотерея не може бути виключенням.

Для успіху лотереї та збільшення прибутку, який вона приносить, а також з метою залучення іноземних інвестицій та технологій, вкрай необхідно в проекті закону передбачити можливість продажу лотерейних білетів за допомогою різних сучасних каналів продажу. В іншому випадку, лотерея залишиться вузькоспеціалізованим продуктом, користувачі Інтернету стануть приймати участь в іноземних та нелегальних лотереях, а держава від того не отримає ніякої користі.

Кількість та види лотерей не мають обмежуватися. Оператор лотерей може проводити лотереї в мережі Інтернет (повністю або частково) та/або з використанням лотерейних терміналів самообслуговування, та/або з використанням мобільного зв’язку шляхом відправлення смс-повідомлень, та/або із використанням інших технічних засобів, мереж і систем.    

Ч.5 ст.18 законопроекту визначає проведення ідентифікації (верифікації) віку гравця в азартну гру в мережі Інтернет. Насамперед, в лотерейній практиці така ідентифікація відсутня. Ускладнення процесу участі в лотерейній грі призведе до падіння попиту на неї. Частина гравців зробить вибір на користь нелегальних лотерей та/або азартних ігор через можливість там залишитися анонімними. Для участі в лотереї ідентифікація є обґрунтованою тільки у випадках, передбачених для цілей фінансового моніторингу (ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), а саме ставка складає 5000 грн і більше. Наголошуємо, що оператори лотерей обов’язково здійснюють ідентифікацію та верифікацію гравців у лотерею під час виплати виграшу більше 30 000 грн.    

Ч.4 ст.53 законопроекту забороняє провадження діяльності у сфері випуску та проведення лотереї з метою приховування (імітації) інших видів азартних ігор. Нажаль, дане положення не враховує зворотної ситуації, коли гральне обладнання використовується з метою незаконного поширення лотерей – такі випадки непоодинокі, вони завдають значної шкоди інтересам оператора лотерей, а також його діловій репутації. Важливо, щоб дана стаття містила зворотне правило, згідно якого забороняється використання гральних автоматів як обладнання для розповсюдження лотерей та розміщення обладнання для розповсюдження лотерей в корпусах, що своїм зовнішнім виглядом відповідають гральним автоматам.

Достатньо заборони розташовувати пункти розповсюдження лотерей в самих освітніх закладах або у безпосередній близькості до них

П.2, 5, 8 ст.53 законопроекту забороняє розповсюдження лотерей ближче ніж за 150 метрів до закладів освіти, дитячих розважальних центрів, а також в об’єктах незавершеного будівництва, кіосках, навісах і пересувних малих архітектурних формах. Такі обмеження не відповідають дійсності.

Достатньо заборони розташовувати пункти розповсюдження лотерей в самих освітніх закладах або у безпосередній близькості до них. Класична лотерея не викликає ігрової залежності. Таку лотерею розповсюджують фізичні особи-підприємці, а тому її необхідно продавати у звичайних поширених місцях підприємницької діяльності. Закладів освіти та дитячих центрів доволі багато у містах України і розмістити пункти розповсюдження лотерей за 150 метрів від кожного так, аби вони не перетиналися, може виявитися практично неможливим. А основним каналом продажу лотерей в Україні та інших європейських державах є саме МАФи. Слід звернути увагу, що законопроектом не передбачено подібних обмежень для казино та інших видів азартних ігор, де небезпека виникнення ігрової залежності в багато разів вища.

Ч.7 ст.53 законопроекту накладає обмеження на максимальний розмір однієї ставки (ціну одного лотерейного білету), який не може перевищувати 1000 грн. Положення не враховує умов проведення лотерей та практики участі у лотерейній грі.

На сьогоднішній день деякі ставки в числову класичну лотерею можуть сягати 14 тис. грн. Не допустимо забороняти особі отримати шанс зірвати джекпот, оскільки ставка такого розміру містить більше можливостей. Крім цього, гравці об’єднуються у клуби та спільні компанії з метою придбання системних білетів та збільшення шансів на джекпот. Встановлення фіксованої суми в національній валюті є необґрунтованим також у зв’язку із швидкими темпами інфляційних процесів. Розмір ставки доцільно фіксувати лише у мінімальних заробітних платах, але не обмежувати її мінімальним розміром.    

Ст.24 законопроекту встановлює на диво лояльні вимоги до реклами азартних ігор, для якої достатньо лише мати ліцензію. Навпаки, посилення вимог до реклами азартних ігор матиме позитивний вплив на здоров’я суспільства. Наприклад, заборона реклами азартних ігор в мережі Інтернет, по телебаченню та радіо в денний час з 8:00 до 22:00, за винятком реклами лотерей.

Про що вже неодноразово наголошувалося, лотереї за своєю суттю не відносяться до азартних ігор, вони мають суспільно прийнятний характер, спрямовані на покриття соціальних, культурних та інших потреб. Оператори лотерей не використовують агресивної реклами. В свою чергу, безконтрольне та повсюдне поширення реклами азартних ігор практично нівелює рекламу лотереї, яка не обіцяє миттєвих виграшів та має певний проміжок часу між ставкою та розіграшом.  

Тут важливо не те, які «ідеально» прописана та чи інша норма закону, а те, як вона буде застосовуватися, практика її правореалізації

Ч.5 ст.59 законопроекту накладає зобов’язання по прийняттю та виплаті коштів оператором лотерей або його розповсюджувачем через каси на підставі оригіналу паспорту. Відповідно до чинного законодавства, прийняття коштів від гравців та виплата їм виграшів повинна здійснюватися без застосування реєстраторів розрахункових операцій, а тільки через термінали з продажу лотерейних білетів, які під’єднані до системи онлайн моніторингу (в термінах законопроекту). Вартість окремих лотерейних білетів є не великою (10-20 гривень), а відповідно до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», РРО не застосовуються для продажу білетів державних лотерей. Аналогічною є практика європейських країн, де підтвердженням факту здійснення ставки в лотереї є виданий гравцю лотерейний білет. Тим більше, для вчинення ставки розміром 10-20 грн не потрібен паспорт, який вимагається лише при виплаті суми виграшу.   

Підсумовуючи, звертаємо увагу на той факт, що прийняття та подальше застосування якнайменше всіх перелічених положень законопроекту, зовні ніби направлених на боротьбу із незаконними гральними закладами та пунктами розповсюдження лотерей без ліцензій поза контролем оператора, без сумніву призведе до знищення тих пунктів розповсюдження, які працюють законно, а легальний лотерейний бізнес не зможе конкурувати в таких умовах із гральним бізнесом та нелегальними закладами. Тут важливо не те, які «ідеально» прописана та чи інша норма закону, а те, як вона буде застосовуватися, практика її правореалізації, яка може отримати зовсім інший ефект, ніж очікувалося.  

Грати в лотерею із настанням повноліття: чому б і ні?  

Більш ефективним способом регулювання ринку лотерей в Україні буде розробка та прийняття окремого спеціального закону

Законопроект визначає загальний вік гравця – фізичної особи, яка на момент участі в азартній грі досягла 18 років. Виділяючи лотереї в окрему від азартних ігор категорію, з метою захисту від ігрової залежності, пропонуємо для лотереї встановити – 18 років, для всіх інших видів азартних ігор – 21 рік. В багатьох країнах світу мінімальний вік для участі в азартних іграх – 21 рік, окрім лотерей, де верхній віковий поріг, зазвичай, складає 18 років.         

Узагальнюючи все вищевикладене, вважаємо за доцільне здійснити розмежування лотерей та азартних ігор із більш детальним визначенням особливостей здійснення діяльності з випуску та проведення лотерей. Більш ефективним способом регулювання ринку лотерей в Україні буде розробка та прийняття окремого спеціального закону. Ще раз підкреслюємо, що, оскільки лотерея принципово відмінна від азартних ігор, вона потребує окремого особливого регулювання. 

Галицький Ігор, кандидат юридичних наук, доцент Інституту журналістики, експерт з лотерейної галузі.