Відповідну заяву оприлюднила Українська Правда.
Згідно заяви, вираз "дірка 148 мільярдів" перетворилося в кліше, однак вона утворилася не унаслідок виведення грошей, а через різку зміну правил гри від НБУ.
"НБУ різко і, як ми вважаємо, несправедливо змінив політику обліку заставного майна. У результаті цієї зміни (яка, до речі, набирає чинності тільки 1 січня 2017 року) наш банк втратив право враховувати застави загальною вартістю 142,8 млрд гривень. Причому ця вартість була підтверджена незалежними оцінювачами, уповноважених НБУ. У чому суть цих змін? НБУ дозволив вважати заставами тільки те майно, яке можна оформити в іпотеку (приблизно так само, як хрущовку в спальному районі)", - сказано в заяві.
Читайте такожМінфін представив нового голову правління ПриватБанку і сформував склад наглядової ради
"Одним з наших позичальників було підприємство, яке за оцінкою незалежних оцінювачів, коштувало близько 6 млрд гривень. Позичальнику належало 75% цього підприємства, 25% належало державі. Таким чином, вартість цієї застави становила 6 млрд * 75% = 4,5 млрд гривень. Але після змін правил гри ця застава стала коштувати нуль", - пояснює колишнє керівництво.
Відзначається, що на думку експертів, ці різкі зміни НБУ зробив спеціально проти банку.
Також повідомляється, що інформація про те, що банк видав пов'язаним особам кредити, і саме тому виникли проблеми з їх поверненням, не відповідає дійсності.
Читайте такожУ Нацбанку кажуть, що ситуація на валютному ринку залишається стабільною
"Важливо розуміти, що зараз практично всі українські підприємства погано обслуговують свої кредити. Це відбувається тому, що в країні вже кілька років триває глибока економічна криза. Якщо якесь українське підприємство перестало працювати через війну на сході України або припинило експорт через погану кон'юнктуру, воно перестає обслуговувати кредити незалежно від того, пов'язано воно з власниками банку чи ні", - сказано в заяві.
Крім того, НБУ скасував міжнародні стандарти визначення пов'язаних осіб та почав відносити до пов'язаних осіб "всіх підряд".
"Наш банк регулярно проходив аудит міжнародних аудиторських компаній "великої четвірки". Згідно з останнім звітом від PricewaterhouseCoopers, частка кредитного портфеля, який доводився у нашому банку на пов'язані особи, становила 17,7%. Але в якийсь момент НБУ знову вирішив різко змінити правила гри. Регулятор оголосив, що МСФЗ його не цікавить, він буде самостійно, "експертно" визначати, які особи називати пов'язаними", - пояснює колишнє правління.
На думку екс-керівництва, при відмові від міжнародних стандартів, починаються маніпуляції.
"Важливо відзначити, що чіткість критеріїв визначення пов'язаних осіб в банківському бізнесі надзвичайно важлива. Адже в таких слабких країнах, як Україна, з корумпованою судовою системою і 1001 способом обдурити кредитора, банки завжди намагаються отримати якомога більше впливу на своїх позичальників (не дарма, наприклад, однією з умов кредитування ЄБРР є його суттєва пайова участь у капіталі підприємства) ", - йдеться в заяві.
Саме тому українські банки при видачі кредитів намагаються якомога більше контролювати позичальників. "Рівно настільки, наскільки дозволяють міжнародні стандарти! Але коли ці міжнародні стандарти скасовуються, і замість них починається свавілля, так і з'являються безглуздо високі цифри по інсайдерському кредитуванню, які так любить озвучувати НБУ ", - відзначають колишні керівники.
Читайте такожНБУ допускає часткову монетизацію випущених для Приватбанку облігацій
"Експерти" з НБУ почали відносити до пов'язаних підприємств чи не всіх підряд, хто коли-небудь вечеряв з акціонерами банку", - сказано в заяві.
Також у заяві йдеться, що НБУ використовував рефінансування, видане ПриватБанку на покриття відтоку депозитів, як інструмент тиску.
Повідомляється, що в 2014-2015 роках, з моменту початку військових дій банк зазнав колосального відтоку депозитів. "63% відтоку ми змогли покрити за рахунок своїх резервів, а 37% - за рахунок рефінансування від НБУ (в світлі цього задумайтеся, як безглуздо звучить звинувачення в тому, що рефінансування "вивели в офшори", - наголошується в заяві.
"З початку кризи наш банк отримав рефінансування на суму 30,2 млрд гривень. Коли Гонтарєва очолила НБУ, вона підвищила кредитну ставку до 28-32% річних! І це замість того, щоб, навпаки, підтримати банки в кризу, як це роблять центробанки в усьому світі. Цинізм також полягав у тому, що для інших великих банків ставка рефінансування в 2016 році була знижена", - наголошується в повідомленні.
НБУ повинен був знизити ставку для банку, але під різними приводами так це і не зробив - у результаті банк платив величезні відсотки за кредит, який був змушений узяти під час війни, виплативши в цілому на момент націоналізації 11,1 млрд гривень тіла кредиту і 13,1 млрд відсотків.
Ще однією причиною націоналізації називають і те, що держава ініціювала ряд інформаційних атак, які призводили до паніки серед клієнтів.
"Кожна така атака призводила до віддтоку коштів з нашого банку. Остання атака була спровокована Гонтаревою, коли вона зібрала на закриту нараду провідних банкірів та експертів і розповіла їм про те, що ПриватБанк можуть націоналізувати, пустивши, таким чином, чергову хвилю чуток, яку з задоволенням підхопили ЗМІ", - сказано в заяві.
Після цього правління звернулося до Міністерства фінансів з пропозицією про добровільну передачу банку.
Читайте такожВ "ПриватБанку" кажуть, що ажіотаж з готівкою в банкоматів почав "вирівнюватися"
"Головний постулат. З приходом до влади, Гонтарева вела цілеспрямовану політику на знищення нашого банку. Окрім наведених у цій статті фактів, НБУ щодня вигадував нові способи, як перешкодити нашій роботі. Весь цей час наша команда займалася не тим, щоб якісно обслуговувати клієнтів і боротися з кризою, а тим, щоб постійно відбиватися від вороже налаштованого регулятора", - підсумувало екс-правління.
Колишнє правління зазначає, що йому невідомі причини такої політики регулятора.
"Навіщо НБУ це робив? Ми не знаємо. Перша версія полягає в тому, що банк відібрали в рамках чергового переділу власності. Друга версія полягає в тому, що команда Гонтаревої щиро вважала, що головна місія НБУ полягає не в розвитку економіки країни (наприклад, шляхом стимулювання кредитування), а в "чистці" ринку. Звичайно, важливу роль зіграло особисте ставлення Гонтаревої до Ігоря Коломойського. По Києву ходять легенди про те, як сильно вона його ненавидить, і як вона давала зрозуміти, що готова на все, щоб зруйнувати його бізнес", - сказано в заяві.
Також екс-правління прокоментувало і інформацію щодо того, що МВФ, СБ та інші міжнародні організації привітали рішення про націоналізацію.
"Мовляв, це нібито вказує на те, що все справедливо. Це помилка. Всі ці організації звикли довіряти даним від центральних банків. Цілком очікувано, що коли НБУ так відверто маніпулював цифрами, наші міжнародні партнери з готовністю погоджувалися на варіант націоналізації. Також зауважимо, що від цієї політики НБУ в першу чергу виграли банки з російським капіталом", - зауважили колишні керівники.
Так, з моменту початку війни проти Росії "частка капіталу російських банків (включаючи "люксембурзьку" Альфу) збільшилася майже в два рази".
Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів на позачерговому засіданні в неділю, 18 грудня, прийняв рішення передати в 100% державну власність найбільший в Україні банк "ПриватБанк".
Рішення прийнято на підставі результатів засідання Ради національної безпеки і оборони за пропозицією Національного банку України. Як зазначав міністр фінансів Олександр Данилюк, "ПриватБанк" продовжить свою роботу в звичайному режимі, а команда нового менеджменту буде сформована в найближчі дні.
19 грудня Нацбанк надав націоналізованому ПриватБанку кредит рефінансування на 15 млрд грн.
