Податкова оприлюднила критерії виявлення «ризикових» підприємств

Заступник голови Державної податкової служби України (ДПСУ) Олександр КЛИМЕНКО оприлюднив критерії, за якими пошукові комп’ютерні програми податкової відносять підприємства до категорії «ризикових».

Як передає кореспондент УНІАН, зокрема під час інтернет-конференції він зазначив, що автоматизована «система раннього виявлення та припинення діяльності тіньового сектору економіки» виконує пошук, орієнтуючись на такі базові параметри, як невизначеність фактичного знаходження, вартість основних фондів.

Під час аналізу баз даних спеціалізовані програми шукають підприємства, які, ймовірно, можуть бути «податковими ямами» або «транзитами».

Відео дня

Зокрема, до «групи ризику» належать платники, які перебувають у процедурі банкрутства, фактично знаходяться невідомо де, а юридичною адресою є місця масової реєстрації. «Коли підприємство, що знаходиться у процедурі банкрутства, раптом активно проводить фінансові операції, для нас пояснення тільки одне – це робиться для того, щоб, не платячи податків, незабаром зникнути», - пояснив заступник голови ДПСУ.

Крім того, враховується «податкова історія» засновників. «Бувають випадки, коли людина, яка має за собою кілька десятків банкротів, знову реєструє підприємство. Таких ми беремо на контроль з першого дня роботи», - підкреслив О.КЛИМЕНКО.

Також враховуються додаткові чинники – наприклад, мала кількість працюючих (до 5 осіб) та вартість основних фондів менше 10 тис. грн. або фактична їх відсутність.

«Тобто, середньостатистичний «ризиковий» суб’єкт господарювання має на балансі один-два комп’ютери, а з персоналу – директора та бухгалтера в одній особі. Цього недостатньо, щоби повноцінно працювати, але вистачає для участі у злочинних схемах», - пояснив О.КЛИМЕНКО.

Він підкреслив, що запровадження автоматизованої системи виявлення «ризикових» платників себе виправдовує. З початку року комп’ютерний пошук дозволив виявити півтори тисячі різноманітних схем з ухилення від сплати основних бюджетоутворюючих податків – ПДВ та податку на прибуток. «Вжитими заходами нам вдалося ліквідувати 51 конвертаційний центр та донарахувати порушникам податкового законодавства 420 млн. грн. Головне навіть не в тому, що ми притягнули до відповідальності організаторів «конвертів», а в тому, що значні гроші реального сектору економіки повернулися у «білий» обіг», - підкреслив О.КЛИМЕНКО.

Заступник голови ДПСУ також додав, що низка підприємств добровільно припинили співпрацю з мінімізаторами податків та добровільно додатково сплатили до бюджету 1,9 млрд. грн. ПДВ.