Українські експерти вважають, що Україна сьогодні знаходиться у такому стані, що не може бути й мови про членство в Європейському Союзі.
Про це говорили під час “круглого столу” “Євроінтеграція України. Членство або асоціація?”, який провів Інститут Горшеніна 11 березня. Зокрема, українські та іноземні дипломати оцінили сучасний стан стосунків УКРАЇНА-ЄС і перспективи членства нашої держави в Євросоюзі.
Як зазначив Роман ШПЕК - голова Постійного представництва України в ЄС у 2000-2007 роках, «Україна - європейська держава, і, відповідно до статті 147-ої Угоди про створення Європейського Союзу, як кожна держава, яка поділяє європейські цінності, має загальну історію і відповідає критеріям, має право на членство в ЄС”. За його словами, питання членства України в ЄС – “не є фатальним. Але в Україні всі захопилися цитуванням вищезазначених статей, де йдеться про те, що ми маємо право. Але ніхто не акцентує увагу на тій частині, де сказано: «...якщо відповідає певним критеріям».
За словами Р.ШПЕКА, йдеться про “так звані Копенгагенські критеріі - демократія, демократичний устрій, громадянське суспільство. Якщо проаналізувати перший критерій, можна сказати, що в Україні є велика свобода слова, але демократії немає, тому що демократія – це сила закону, яку гарантують державні демократичні інститути. Другий критерій економічний - Україна має бути здатною витримати тиск економік розвиненіших держав. Третій критерій — це відповідність законодавства”. Але, переконаний експерт, “ми не можемо сьогодні починати із законодавства постіндустріального суспільства, яким вже є члени ЄС. Ми – країна перехідного періоду, і нам потрібне своє законодавство змінювати так, щоб воно стимулювало економічні реформи і розвиток у державі, а не для того, щоб ми створили законодавчу базу, яка відповідає критеріям ЄС, а економічний розвиток вона не стимулюватиме. Розраховувати на пом'якшення з боку ЄС не доводиться. І прояви глобальної кризи в сильних країнах, країнах-засновниках ЄС, нових членах, показують, що вимоги ставатимуть лише жорсткішими”.
За словами Р.ШПЕКА, “можна говорити про перехідні періоди, але це варто робити на завершальному етапі перемовин, інакше ми сформуємо враження у наших партнерів, що у нас брак волі до серйозних системних структурних реформ у суспільстві. І, якщо ми відповідатимемо критеріям, тоді постане питання: хочемо ми скористатися своїм правом подавати заявку чи ні. Але ставити термін, коли Україна може подати заявку, - некоректно, тому що ми залякали навіть своїх прибічників серед країн-членів ЄС і членів Європарламенту бездіяльністю попередньої влади».
Анатолій ЗЛЕНКО - міністр закордонних справ України у 1990-1994 і 2000-2003 рр. також наголосив, що «євроінтеграція - це не лише зовнішня, але й внутрішня політика. А вона - це одне з головних гальм, яке стримує наші євроінтеграційні процеси. Виникає питання – як розвиватиметься економіка в умовах поточної і нової економічної кризи, яка, вочевидь, десь у 2012 році виникне, адже відбувається переформатування світової економіки, і з'являються нові виклики”.
За переконанням екс-очільника МЗС, “сьогодні Україна знаходиться в такому стані, що не може бути і мови про якусь заявку на членство. 17 років прошло після того, як було прийнято Постанову Верховної Ради про основні напрямки зовнішньої політики. Але об'єктивно зовнішня політика потребує чіткого майбутнього визначення – за 17 років змінилося багато чого у світі. Йде переформатування політичних сил, створюються нові центри, робляться нові акценти. І це повинно бути відображене у законодавстві, і це додатково стимулюватиме євроінтеграційні процеси”.
Як зазначив А.ЗЛЕНКО, Президент Віктор ЯНУКОВИЧ “чітко заявив, що ключовим пріоритетом є вступ України в ЄС за умов розвитку діалогу з РФ. Я не оцінюватиму такі дурниці, як перший або другий візит нового Президента. Це важливо, звичайно. І візит до Брюсселя отримав позитивний відгук. Але це для великої політики - дурниці. Є певний трикутник пріоритетів України – Росія, ЄС, США. Хтось із них мав бути першим. Лише практична робота покаже, чи відповідаємо ми тому, який перший крок зробили”.
“Я позитивно оцінюю перші зовнішньополітичні кроки нового Президента і сподіваюся, що найближчим часом вони будуть продовжені”, - сказав А.ЗЛЕНКО.
