Доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін називає кроком уперед появу в Україні єдиного державного органу, що боротиметься з економічними злочинами, - Бюро економічної безпеки. Але прийнятий Верховною Радою 28 січня законопроект №3087-д про нову службу не позбавлений вад, які можуть зашкодити її ефективній роботі, вважає експерт.
Свої оцінки він виклав у новому блозі на інформаційному порталі Ліга.
Читайте такожВ Україні зросли ціни на будівництво: що подорожчало найбільше
Замість дублюючих підрозділів – єдиний орган
БЕБ визначено як центральний орган виконавчої влади. Він виявлятиме й аналізуватиме загрози для економічної безпеки держави, а також розслідуватиме економічні і фінансові злочини. На думку науковця, показовим є те, що однією із головних причин створення Бюро була необхідність позбавити наші правоохоронні органи дублюючих функцій у сфері боротьби з економічною злочинністю. Йдеться про відповідні підрозділи в Нацполіції і СБУ, а також податкову міліцію й НАБУ. Ні для кого не є таємницею, що кожен із цих «клонів» намагався тиснути на бізнес, зазначає Андрій Гмирін. Він пише, що, приміром, СБУ мала в своїй структурі управління «К», яке боролося з корупцією, та управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки. Останнє серед іншого опікувалось митницею, а особливо – контрабандою.
Тепер спецслужба та інші правоохоронні органи не матимуть таких повноважень. А податкової міліції не буде взагалі. Щоправда, на думку експерта, законопроект не позбавив Службу безпеки України можливості і далі перевіряти бізнес за статтею 285 «Фінансування тероризму». Навіть більше: законодавець залишив за СБУ право контролю за фінансовим сектором.
За словами автора блогу, створення БЕБ зумовлене також потребою оптимізувати штат правоохоронних органів. У Бюро працюватимуть 4 тисячі осіб, що значно менше, ніж кількість співробітників економічних підрозділів усіх перелічених служб (одна податкова поліція нині нараховує 4,5 тис співробітників). Щомісяця детективи БЕБ не лише аналізуватимуть фінансову інформацію, а й проводитимуть оперативно-розшукову роботу. За це вони отримуватимуть не менше 20 прожиткових мінімумів (оклад + доплати й премії).
Очолюватиме бюро директор. Щодо алгоритму його призначення, то тут є зміни, говорить експерт. У першому читанні автори законопроекту віддавали цю прерогативу Президентові України, але в остаточний варіант потрапила норма про обрання керівника БЕБ на відкритому конкурсі з наступним призначенням Кабміном за поданням Прем’єра.
Далі Андрій Гмирін коротко перелічує основні положення ухваленого законопроекту:
- податкова міліція та управління К і «економічна контррозвідка» СБУ – ліквідовуються;
- штатна чисельність новоствореного органу – 4 тис. осіб;
- зарплатня рядового співробітника БЕБ – не менше 20 прожиткових мінімумів;
- гарантований доступ співробітників БЕБ до всіх державних інформаційно-аналітичних баз (або отримання інформації через запит);
- фінансування БЕБ не обмежується держбюджетом - можливе фінансування міжнародними організаціями за прикладом НАБУ;
- БЕБ починає свою роботу при досягненні 30% штатної чисельності;
- всі кримінальні провадження, які перебувають в СБУ, ДФС, поліції та підслідність яких визначена за БЕБ, мають бути передані йому протягом 2-х місяців від дня створення Бюро.
- держбюджет 2021 року буде переглянуто в бік збільшення, адже запланованих коштів (587 млн грн) для утримання БЕБ явно недостатньо.
Головний ризик законопроекту
Андрій Гмирін пише, що неодноразово вказував на ризики, які були закладені в попередній версії законопроекту про створення Бюро економічної безпеки. Вони залишилися і після численних депутатських правок. Насамперед, документу бракує чітко виписаних правил взаємодії БЕБ з іншими державними органами. За словами науковця, детективам БЕБ гарантований повний доступ до всіх державних інформаційно-аналітичних баз, але про порядок цього доступу співробітники Бюро будуть окремо домовлятися з розпорядниками інформації.
Також експерт не розуміє, чому співробітники новостворених органів матимуть право на високу зарплатню, а всі інші держслужбовці - ні? Автори законопроекту говорять, що вони хочуть мотивувати детективів БЕБ високими окладами, зменшити корупційні ризики в їхній роботі. Науковець запитує: хіба цю логіку не можна застосувати до співробітників податкової служби чи Служби безпеки України? Попри наявність в ухваленому проекті закону багатьох правових колізій, ідея консолідації функцій декількох правоохоронних органів в одному, а також загальне скорочення їхнього штату є кроком уперед, певен Андрій Гмирін. Він вважає, що найбільшою заковикою тут може стати механізм реалізації ухваленого законопроекту.
«Мені б дуже не хотілося, щоб новостворене Бюро стало клоном податкової міліції, яка доволі часто репресувала підприємців, але не була схильна аналізувати ситуацію і шукати шляхи вирішення проблем, - пише кандидат юридичних наук. - До речі, ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об’єднати Податкову і Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань й мати єдину інформаційно-аналітичну систему. Отже, проблему з доступом до даних, необхідних для розслідування фінансових злочинів, було б вирішено. Утім, мусимо зважати на реалії – законопроект про Бюро економічної безпеки України підтримано парламентарями. Будемо дивитися, як це працюватиме».
