
Україну не слід розглядати лише як майбутнього учасника європейської промисловості при обговоренні перспектив її розвитку. Вже зараз український бізнес робить свій внесок у досягнення цілей Євросоюзу щодо конкурентоспроможності, стійкості та декарбонізації, повідомила GR-директорка ІНТЕРПАЙП Наталія Сидорук під час "круглого столу" на 9-му засіданні Діалогу високого рівня Україна-ЄС з горизонтальних питань та окремих галузей промисловості у Брюсселі 8 червня 2026 року.
Впродовж минулих років ІНТЕРПАЙП зробив суттєві інвестиції у найвищі екологічні та промислові стандарти ЄС, тим самим значно скоротивши викиди CO2. І наразі наші темпи скорочення викидів парникових газів є одними з найкращих у галузі, оскільки відповідають меті European Green Deal на 2030 рік. 1 квітня 2026 року ІНТЕРПАЙП оголосив про закриття угоди з придбання трубного заводу у Румунії. У травні його було офіційно перейменовано на Interpipe Roman S.A.
"Зараз ми стежимо за адаптацією Закону про прискорення розвитку промисловості ЄС (EU Industrial Accelerator Act) із нормами створення Зон промислової акселерації. Ми вважаємо, що слід розглянути питання зміцнення промислових відносин між Євросоюзом та Україною шляхом об’єднання промислових зон обох сторін. Пілотний проєкт може базуватися на вже існуючих відносинах між українським та румунським сталеливарним секторами", – сказала Наталія Сидорук.
Майбутня співпраця між ЄС та Україною може включати транскордонні промислові кластери, скоординоване планування розбудови інфраструктури та спільні інвестиційні проєкти, що зміцнять конкурентоспроможність по обидва боки кордону.
"Інтеграція України в європейський промисловий простір має бути інтересом не лише офіційного Києва, а й офіційного Брюсселю. Україну слід розглядати не лише крізь призму допомоги у відновленні. Чим сильніша наша промислова інтеграція сьогодні, тим більше можливостей завтра як для українського, так і для європейського бізнесу", - констатувала Наталія Сидорук.