Депутати Європарламенту пропонують прийняти звернення до Верховного представника ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кетрін ЕШТОН, аби за кожним випадком відмов у візах, дискримінації громадян України та зневажливого ставлення до них проводилося спеціальне розслідування.
Про це європарламентарії сказали у Ялті під час форуму Парламентського клубу «Україна-ЄС «Будуємо майбутнє разом».
У ході обговорення теми «Перспективи безвізового діалогу Україна – ЄС» науковий директора Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр СУШКО зупинився на проблемах запровадження безвізового режиму між Україною та країнами ЄС. Зокрема він підкреслив важливість Плану дій з запровадження безвізового режиму та його впливу на формування законодавчої та нормативно-правової бази для процесу скасування віз для українських громадян.
«Лише декілька європейських країн (Україна, Молдова, Білорусь та кавказькі держави) сьогодні мають візовий режим з країнами Європейського Союзу і вже фактично перетворився на рудимент. Десять років тому всі країни довкола України не мали візового режиму з Україною. Запровадження візового режиму з Польщею, Чехією, Угорщиною, Румунією та Угорщиною мало негативний наслідок для України. До того ж, останнім часом здешевлення авіаперевозок, розширення соціальної бази середнього класу привели до того, що з`явилося чимало бажаючих відвідати Європу з туристичною метою, але натомість виросли візові бар`єри для українських громадян. Візовий бар`єр підриває авторитет ЄС в очах українських громадян. Створюється популістський ажіотаж довкола цього питання. У 2007 році відбулося підписання угоди про спрощення візового режиму, але цього явно недостатньо», - зазначив О.СУШКО.
За його словами, «візовий діалог перейшов у свою операційну фазу. З 22 жовтня минулого року ми розпочали конкретну роботу по набуттю Україною безвізового режиму. У «дорожній карті» немає дискримінаційних мір для України, однак цей документ відрізняється від «дорожніх карт», які ЄС розробляли для держав Західних Балкан». Він зазначив, що «для України цей документ носить двофазовий характер: спершу законодавче забезпечення безвізового режиму, а на другому етапі – перевірка якості імплементації прийнятих законів. Якщо ще вчора питання безвізового режиму було чимось з області фантастики, то вже сьогодні це – реальний процес. Було б наївно думати, що за нас цей шлях пройдуть євро депутати, лобісти інтересів України чи друзі України. Потрібна робота насамперед української влади і українського депутатського корпусу. Минулого року не було надто активних дій для втілення плану дій, і це викликало тривогу у експертного середовища, однак з квітня цього року почалася інтенсивна робота української влади над втіленням плану дій по отриманню безвізового режиму».
О.СУШКО наголосив на тому, що «є декілька політичних моментів, які не сприяють інтенсифікації процесу. По-перше, Європа намагається захиститися від мігрантів, і тому цей захист буде гальмувати процеси набуття безвізового режиму з ЄС. По-друге, імідж України у світі – не бездоганний. Корупція та інші негативні моменти не сприятимуть політичній визначеності ЄС щодо безвізового режиму з Україною. Сьогодні можна говорити, що ми впевнено наближаємося до завершення першої фази втілення Плану дій щодо безвізового режиму. Потрібно прийняти декілька законів, і є попереду ціла сесія Верховної Ради, за час роботи якої можна встигнути це зробити. Важливо не лише прийняти закони і поставити галочку, але й щоби ці закони були оцінені європейською стороною».
Народний депутат України Юлія ЛЬОВОЧКІНА розповіла про досягнення України на шляху втілення Плану дій: «Україна дійсно досягла протягом останніх двох років значного прогресу у питанні безвізового режиму, і я не можу не відзначити у цьому роль Президента Віктора Януковича. В питанні безвізового режиму є консолідована позиція всіх без винятку політичних партій України і всіх інститутів влади. За останній час було підписано 5 конвенцій, 11 законопроектів, 3 національні стратегії, ряд підвідомчих нормативних актів. Було створено Державну міграційну службу, Державну службу з захисту персональних даних. Високу оцінку цим діям дають представники громадських організацій, що здійснюють моніторинг, а також представники ЄС. Дуже хотілося б попросити наших колег із Європарламенту під час розгляду у вересні доповіді щодо виконання Плану дій з набуття безвізового режиму підтримати Україну. Сподіваюся, що вже восени цього року ми зможемо завершити першу частину Плану дій. Більшість законів, які ще не прийнято, пройшли перше читання у парламенті. Єдине – внесення змін до Кодексу з адміністративних правопорушень – перебуває у комітеті Верховної Ради. Два законопроекти – на розгляді в Адміністрації Президента. Трішки гірше – зі Стратегією боротьби з дискримінацією – вона перебуває у стадії розробки. Є необхідність підписання угод з Європолом і Євроюстом. Питання запровадження біометричних паспортів розробляється профільними міністерствами».
У свою чергу депутат Європарламенту Ліам АЙЛВАРД підкреслив, що Європейський Союз стежить за процесами в Україні і за кроками щодо втілення безвізового режиму. Він навів приклади того, як подібні питання вирішувалися у інших країнах Європи, а також озвучив позиції Ліберальної партії в ЄП з даного питання. Л.АЙЛВАРД висловив оптимізм з приводу європейських перспектив України і відзначив просування нашої держави на шляху взятих на себе зобов`язань.
Народний депутат України Ольга ГЕРАСИМ`ЮК привітала представників естонської делегації з Днем незалежності. Привітання було зустрінуте оплесками присутніх.
«Безвізовий діалог – це важливий момент для багатьох звичайних громадян України, оскільки вони часто мандрують, отримують освіту на заході тощо. Скептики в країнах Старої Європи мають перестороги щодо України, але дуже хочеться довести, що Україна не становить міграційну загрозу для ЄС. Громадяни України демонструють одні з найнижчих показників порушення законодавства інших країн. Українці виконують всі прийняті на себе зобов`язання перед ЄС. Підписання безвізового режиму надасть ЄС додаткові важелі впливу на Україну і я переконана, що Європа має бути зацікавлена у налагодженні більш тісних контактів з Україною. Коли почалися проблеми зі свободами в Угорщині, Парламентська асамблея Ради Європи відразу ж відреагувала і втрутилася в ситуацію. Цей механізм дуже важливий і для України», зазначила О.ГЕРАСИМ`ЮК.
Народний депутат Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ був категоричним: «Щодо України ми зіштовхнулися з політикою подвійних стандартів зі сторони Євросоюзу. Коста-Ріка, Еквадор і навіть Албанія мають безвізовий режим з ЄС, хоча окремі з цих держав звинувачують ся у відсутності демократичних норм, у відсутності боротьби з наркотрафіком та торгівлею людьми. Україна за оцінками міжнародних агентств не належить до числа країн з підвищеною небезпекою міграції населення, не вважається джерелом підвищеної криміногенної небезпеки. І натомість нам говорять постійне «ні», оперуючи, очевидно, не стільки фактами, скільки міфами. Але подібні ж міфи існують і у нас – ми, наприклад, не надаємо безвізовий режим для громадян Туреччини, аргументуючи це тим, що можемо стати жертвами трудової міграції з цієї країни (хоча доходи громадян Туреччини втричі перевищують доходи українців). Очевидно, настав час позбуватися міфів і говорити мовою фактів».
Народний депутат України Ірина ГЕРАЩЕНКО зупинилася на проблемах, на які постійно нарікають громадяни України при отриманні віз. «Я можу говорити про те, що існує корупція, до якої мають причетність особи в консульствах європейських держав в Україні. Бо інакше це не можливо кваліфікувати. Деякі посольства проводять внутрішні розслідування, деякі більш ліберально ставляться до українських громадян, Але проблеми не зникають».
Депутат Європарламенту Віктор УСПАСКІХ резюмував: «Я є великим прихильником України, я дуже хочу, щоби Україна вступила в ЄС і постійно кажу про це на всіх засіданнях. І саме з цією метою ми об`єдналися в парламентський клуб Україна-ЄС».
Відтак європарламентарії запропонували ініціювати звернення щодо проведення за фактами візової дискримінації громадян України та зневажливого ставлення до них відповідних перевірок.
23-24 серпня Форум продовжить свою роботу.
