Давньогрецький учений Ератосфен у 240 році до н. е. зміг надзвичайно точно визначити окружність Землі, використавши для цього лише тіні від палки і трохи знань. Про це розповідає IFLScience.
У статті йдеться про те, що Ератосфен, який народився у 276 році до н. е., був теоретиком музики, математиком, географом і поетом. Але найбільше він відомий своєю неймовірно точною оцінкою окружності Землі - з похибкою менше ніж 1%. Зазначається, що це інколи дає підстави називати його "астрономом", хоча він майже не цікавився цією наукою, окрім цього розрахунку.
У 240 році до н. е. Ератосфен, як і більшість його сучасників, вважав Землю сферою. Важливо й те, що йому було відомо про глибоку криницю в Сієні (нині Асуан), Єгипет.
"Люди спускалися вниз круглими сходами до криниці, щоб набрати води. На сходах було темно. Але один день у році - 21 червня - сонячне світло опівдні проникало прямо на дно. Він помітив, що того дня його власна тінь була дуже короткою - лише покривала його ноги, але не землю поруч", - розповідає NASA про вченого.
Після того Ератосфен поїхав до іншого єгипетського міста - Александрії. У той самий день року там сонце не освітлювало дно криниць, і, за даними NASA, він зауважив, що його тінь там була довшою. В Александрії він виміряв тінь від вертикальної палки (гномона) і з’ясував, що вона відхилялась від перпендикуляра на 7° 12’, тоді як у Сієні тіні не було взагалі.
"Сонце настільки далеке, що його промені доходять до Землі паралельно. Палки, розташовані під різними кутами до сонячних променів, відкидають тіні різної довжини. Для такої різниці у тінях відстань між Александрією і Сієною мала становити близько семи градусів уздовж поверхні Землі. Тобто, якби продовжити ці палки до центру Землі, вони перетнулися б під кутом у сім градусів. Сім градусів - це приблизно 1/50 від 360°, повної окружності Землі", - пояснював американський астроном Карл Саган у своїй книзі та серіалі "Космос".
Ератосфену бракувало лише однієї складової, щоб завершити обчислення, - точної відстані між Сієною і Александрією. Зараз це звучить просто, але тоді точні вимірювання були складними. Часто відстані між містами визначали не в кілометрах, а за часом подорожі на верблюдах. А верблюди мали звичку блукати, змінювати темп або не йти прямими маршрутами.
Тому учений найняв "бематистів", або професійних вимірювачів відстаней, які ходили рівномірним кроком. Вони повернулися і повідомили результат у приблизно 5000 стадіїв (за оцінками, 1 стадій становить близько 157,5 метра).
"Ератосфен виміряв кут і отримав близько 1/50 окружності. Знаючи, що відстань між Александрія і Сієною становить 5000 стадіїв, він обчислив повну окружність як 50×5000, тобто 250 000 стадіїв. Це з точністю до 1,4% від реального значення", — пояснив астрофізик Альфредо Карпінеті.
Видання наголошує, що оцінюючи роботу Ератосфена, варто взяти до уваги, що ми не знаємо точної довжини стадія, яким користувався Ератосфен, через це його результат може означати окружність Землі від 38 624 км до 46 671 км. Тим часом сьогодні ми вже знаємо справжнє значення - приблизно 40 075 км на екваторі та трохи менше по меридіану.
Як підсумовується у статті, результат, отриманий Ератосфеном, був вражаюче точним для людини, яка мала у своєму розпорядженні лише кілька тіней, палку та людей, навчених ходити рівномірним кроком.
Раніше УНІАН розповідав, що Земля вже 60 років має таємного супутника, про якого ніхто навіть не здогадувався. У космосі вчені виявили невелику космічну скелю, яка тихо супроводжувала нашу планету упродовж десятиліть, тому її вирішили визнати квазісупутником. Йдеться про таємничий обʼєкт під назвою PN7, який рухається разом з нашою планетою з 1960-х років. Його наявність ставить під сумнів наші уявлення про те, скільки насправді супутників може мати Земля.
