PwC прогнозує негативний ефект від податкового навантаження на залізорудні компанії / УНІАН

Екстремальне зростання податкового навантаження на залізорудні компанії, пов'язані галузі та надходження від їх діяльності буде мати негативний ефект у разі прийняття податкового законопроекту №1201.

Про це у своїй статті "Пошук балансу: чому з податковими нововведеннями не все однозначно" РБК-Україна написав партнер, керівник практики податкових та юридичних послуг PwC Україна В'ячеслав Власов.

Експерт зазначив, що зараз, коли ціни на руду високі, податкове навантаження на компанії, що видобувають залізну руду в Україні в цілому дійсно є далеко не найвищим серед 9 країн з розвинутою залізорудною галуззю. Але досягається це не тільки і не стільки за рахунок рентної плати, але і за рахунок ефективно низької ставки податку на прибуток, розповів Власов.

Відео дня

"У такій ситуації помірне підвищення рентної плати в Україні, на перший погляд, виглядає логічним. І український бізнес до помірного підвищення рентної плати готовий – про це відкрито говорили на засіданнях робочих груп податкового комітету українського парламенту. Тут також слід зазначити, що багато країн у світі зараз йдуть на зниження податку на прибуток для підприємств, та відмінність зі ставкою України (18%) в найближчому майбутньому вже не буде перевагою порівняно з конкурентами", - зазначив експерт.

При цьому він звернув увагу, що визначити оптимальний рівень податкового навантаження на видобувні компанії є складним завданням.

Перша складність, за словами Власова, полягає в тому, що підвищення рентної плати неминуче призведе до підвищення собівартості продукції українських підприємств.

"Зазвичай це негативно впливає на конкурентоспроможність будь-якої компанії на світовому ринку. А зниження конкурентоспроможності компанії ніколи не впливає позитивно на надходження податків у бюджет", - пояснив він.

За оцінкою PwC Україна, за високих цін на руду і прийняття законопроекту №1210, загальне податкове навантаження на видобувні залізорудні компанії в Україні буде вищим, ніж у 5 з 9 обраних країн (ПАР, Китай, Канада, Казахстан і Росія), а податкове навантаження за рахунок рентної плати стане найвищим серед країн-конкурентів.

"Звичайно, компанії як мінімум в цих же 5 країнах будуть більш конкурентоспроможними, ніж українські видобувні підприємства за рахунок тільки одного податкового навантаження. І це ми не враховували ще інші важливі чинники – такі, як, наприклад, якість руди (в Україні вона є в середньому досить низькою) і близькість до ринків збуту (перший ринок у світі – Китай, до якого з України далеко). При такому зниженні конкурентоспроможності України, наша країна стане менш привабливою для інвесторів в галузі", - коментує експерт.

Крім того, підкреслив він, все більш наполегливими стають розмови про майбутню економічну кризу, яка почнеться вже через рік-два. Це важливо, оскільки при падінні цін на руду для українських компаній податкове навантаження з певного моменту, навпаки, починає зростати.

"Якщо ціни будуть істотно падати при прийнятому в поточному вигляді законопроекті №1210, загальне податкове навантаження видобувних компаній в Україні швидко випередить аналогічний показник в інших порівнянних країнах і стане "впевненим лідером. І навіть поточна відносно низька ставка податку на прибуток не зможе цей ефект нівелювати", - підкреслив Власов.

Він переконаний, що ефект від такого екстремального зростання податкового навантаження на залізорудні компанії, пов'язані галузі та надходження від їх діяльності однозначно буде негативним.

Власов підкреслив, що податкові зміни повинні дотримуватися балансу між державою і бізнесом, і в умовах низьких цін держава повинна підтримувати галузь і робити її більш інвестиційно привабливою.

При цьому він вважає, що обміркувати всі варіанти і альтернативні зміни моделі оподаткування підприємств ГМК за кілька тижнів навряд чи вийде.