Кожен день ЗМІ повідомляють про чергову дорожньо-транспортну пригоду, в якій травмувалися або загинули люди. Від аварії не застрахований ніхто - бідний, багатий, «маленький українець» чи публічна людина, все рівно. Свіжий приклад - ДТП за участю уповноваженого президента з прав дитини Миколою Кулебою. Судячи з опублікованого відео, дитячий омбудсмен поїхав на червоне світло, і на перехресті в нього влетів на великій швидкості інший автомобіль. Слава Богу, все обійшлося без жертв, але сам Кулеба та його сини отримали серйозні травми.
Проте, далеко не завжди все закінчується без жертв. З завидною регулярністю українське суспільство сколихують резонансні ДТП з жертвами. Багато хто пам’ятає страшні аварії автобусів в Миколаївській, Житомирській, інших областях країни.
У вересня поточного року в Одеській області внаслідок жахливої дорожньо-транспортної пригоди загинули дев’ять осіб. А через декілька днів сталася жахлива смертельна ДТП на Житомирщині, де вантажівка врізалася в автобус. Внаслідок аварії загинуло 9 осіб.
Звісно, не можна не згадати жахливу аварію в Харкові два роки тому. Тоді, внаслідок зіткнення з іншим автомобілем Lexus Олени Зайцевої відкинуло на тротуар і на смерть задавило шестеро людей. Причиною трагедії стало перевищення швидкості та проїзд на жовтий колір світлофора.
Це лише кілька прикладів резонансних аварій. А яка кількість ДТП відбувається в Україні в цілому? Занадто багато. За даними Патрульної поліції, протягом десяти місяців 2019 року в Україні сталося 129 815 дорожньо-транспортних пригод, в результаті яких загинуло 2716 людей.
Цікаво, що в порівнянні з тим же періодом минулого року показники аварійності на українських дорогах збільшилися. Зокрема, загальна кількість ДТП зросла на шість відсотків. Тому є всі шанси перевершити показники 2018 року, коли сталося понад 150 тисяч ДТП, в яких загинуло 3350 людей.
Для більшої наочності варто порівняти смертність на дорогах в Україні з іншими країнами. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в 2018 році показник смертності в Україні в ДТП становить 13,7 смертей на 100 тисяч чоловік. Таким чином, наша країна займає 104 місце в рейтингу. Звісно, це не так багато, як у лідера – Ліберії, де показник смертності складає 35,9 людей.
За «сухими» статистичними даними ховаються зламані людські життя. Проте, в більшості випадків, усіх цих страшних аварій можна було уникнути, якщо б водії не порушували правила дорожнього руху.
Все починається з малого. Один думає: «Зупинюся в недозволеному місці лише на пару хвилин. Нічого страшного не станеться». Інший запевняє себе: «П’ятдесят кілометрів за годину – це дуже повільно. Я запізнююся, машин небагато, тому буду їхати вісімдесят. Дарма, що на цій дорозі не можна розганятися».
Є й інша категорія водіїв, яких можна назвати «автотерористами». Це ті, хто розганяється в місті більше 100 км/годину, сідає п’яним за кермо або їде на червоне світло. І здається, що таких дуже багато. Згадати хоча б, як у Києві на Столичному шосе зафіксували майже рекордне перевищення швидкості. Автомобіль рухався містом зі швидкістю 222 км/год. Але це не межа для українських «шумахерів». Буквально, наступного дня на Столичному шосе зафіксували автівку, яка проїхала із вбивчою швидкістю – 288 км/год. При чому сталося це серед білого дня і в туманну погоду. Загалом, за даними Центру організації дорожнього руху, яка проводила заміри швидкості руху на Столичному шосе, більше половини від загальної кількості авто порушили швидкісний режим.
Щоб кардинально змінити ситуацію на українських дорогах потрібен системний підхід
Статистика свідчить про незмінність найпоширеніших причин ДТП в Україні. Водії припускаються тих самих помилок, не виконуючи вимог ПДР. За даними патрульної поліції, найбільш частими причинам ДТП з постраждалими є: перевищення безпечної швидкості, порушення правил маневрування, порушення правил проїзду перехресть.
Очевидно, що така зухвалість водіїв викликана безкарністю. Якщо б вони знали про незворотність покарання, то порушення стали б рідкісним явищем. З іншого боку, в покаранні порушників зацікавлена влада, яка може поповнювати бюджет. Яскравим прикладом є місячний експеримент патрулювання смуги руху громадського транспорту в Києві. Результат приголомшує - поліція виписала майже 9 тисяч штрафів на суму понад 4 мільйона гривень. Непогано, правда?
Однак, щоб кардинально змінити ситуацію на українських дорогах потрібен системний підхід. Треба використовувати міжнародний досвід і не потрібно видумувати велосипед. Наприклад, у Німеччині фіксують порушення ПДР за допомогою стаціонарних радарів, що встановлені як на автобанах, так і в населених пунктах. На додачу до стаціонарних радарів поліція широко застосовує мобільні станції та ручні прилади. Штрафи за перевищення швидкості виписуються протягом трьох місяців і вони надходять до місцевих бюджетів. Водночас, у Німеччині діє система балів, яка також стримує порушників. Принцип простий – якщо водій набрав 8 балів, то він має розпрощатися з правами. А щоб повернути права потрібно скласти так званий "тест для ідіотів" та довести свою придатність до водіння. А це не швидко та не дешево.
Стимулом для німців їздити за правилами також є високі штрафи. За водіння в нетверезому вигляді поліція Німеччини оштрафує водія на суму до трьох тисяч євро. Додатково правоохоронці мають право накласти заборону на водіння.
Не церемоняться з порушниками і в Італії. За їзду п'яним можна отримати конфіскацію прав до двох років і штраф до шести тисяч євро, в залежності від ступеня сп'яніння. За перевищення ж швидкості італійські правоохоронці можуть оштрафувати до 3 100 євро.
На радикальні кроки пішли в столиці Бельгії. Там з 2018 року обмежили швидкість до 30 км/год в деяких районах. А вже з 2021 року зона обмеження швидкості буде поширена на всю територію Брюсселя.
Також, дуже цікавий досвід Бразилії. Там при оренді авто людина повинна надати номер банківської картки. Це дозволяє автоматично списувати штраф за порушення правил дорожнього руху. Чудова система: порушив – відразу заплатив. Це виховує.
На відміну від багатьох держав, в Україні немає системного підходу для зменшення аварійності на дорогах. В більшості випадків чиновники реагують точково після резонансних аварій. Поліція вже дуже давно обіцяє впровадити систему фото- і відеофіксації порушень на дорогах. Однак, постійно терміни відкладаються. Остання обіцянка поліції - до кінця 2019 року. Наразі частина камер завершує свої тестові випробування, але система повноцінно так і не запрацювала. Будемо чекати і сподіватися, що чиновники зробили висновки з досвіду 2007-2010 років, коли були спроби запровадження фото-відеофіксації. Тоді, як пам'ятаємо, водії успішно оскаржували рішення в судах, в результаті чого система була скомпрометована і не запрацювала.
Окрім того, очікує на підтримку депутатів законопроект, який передбачає поруч з адміністративним стягненням, накопичення балів. Таким чином, при досягненні певної кількості балів, фактично, буде призупинено дію водійського посвідчення.
У разі запровадження такої системи депутатам потрібно подумати і про підвищення штрафів. Адже, сьогодні керування без водійських прав обійдеться порушнику всього в 500 гривень.
Всі ці заходи потрібно було впроваджувати в Україні навіть не вчора, а позавчора. Ситуація на дорогах показує, що без підвищення штрафів та автоматичної фіксації порушень з подальшим накладенням штрафу кількість загиблих українців буде збільшуватися. Водночас, не можна забувати про розвиток інфраструктури, яка також є вагомим фактором безпеки руху.
Олександр Куницький
