Дискусія про окремі жіночі вагони викликала чималий розголос в українському сегменті Фейсбуку та привернула увагу "Укрзалізниці", яка, своєю чергою, пообіцяла протестувати цю ініціативу. Проте, варто розуміти, що на українській залізниці існує щонайменше ще одна важлива проблема, про яку не говорять – ні у новому спеціальному вагоні, ні у решті загальних вам не продадуть жодного комплекту постільної білизни, навіть у разі нагальної потреби, якщо ви не придбаєте його на касі заздалегідь.

У сфері українського залізничного транспорту досі діють норми, які неначе застрягли у 2000-х. Ці застарілі правила контрастують із сучасними тенденціями і європейськими стандартами, яких ми прагнемо досягти, і яких, насправді, маємо дотримуватися.

"У сфері українського залізничного транспорту досі діють норми, які неначе застрягли у 2000-х"

Нещодавно, подорожуючи з Дніпра до Києва, я забув придбати комплект постілі на касі. "Ну, куплю у вагоні", - подумалось. Однак провідник, засланець бюрократичної машини, відмовив мені, посилаючись на недвозначне законодавство.

Неймовірно, але правда - список причин, які дозволяють придбати комплект постілі вже у вагоні, є жахливо обмеженим: тільки сімейна трагедія або критичне запізнення потягу. І це не жарт, а сувора реальність української залізниці. Більше того, оскільки у мене взагалі не було ніякого комплекту білизни, а у вагоні мені його відмовилися продавати, то довелося ще й відвойовувати право на подушку і матрац хоча б без постілі. Бо, фактично, мені було запропоновано їхати усю ніч стоячи.

"Неймовірно, але правда - список причин, які дозволяють придбати комплект постілі вже у вагоні, є жахливо обмеженим: тільки сімейна трагедія або критичне запізнення потягу"

Але що робити, коли життя, як воно вміє, незаплановано втручається в наші плани? Що, якщо, скажімо, ви навіть купили постіль на касі, але випадково пролили на нього гарячу каву чи воду під час руху поїзда? Чи, можливо, ваша маленька дитина, перебуваючи в незвичному середовищі, зненацька намочила ліжко. Або ж вам з самого початку видали комплект вологої білизни чи із застарілими плямами, який ви хочете замінити. Усе це - реальні ситуації, які можуть трапитися з будь-ким з нас у будь-який момент.

І от ви стоїте перед провідником з зіпсованою постіллю, сповнені сподівання на людське розуміння та співчуття, але замість "Давайте, я допоможу, з вас така-то сума", у відповідь чуєте: "Вибачте, але за діючими правилами я не можу нічого зробити".

Цікаво, а коли залізницею їдуть авторитетні українські та європейські чиновники, їм теж видають виключно один комплект білизни без права заміни, і лише за умови попереднього бронювання на касі? Скоріше за все,  використовується більш гнучкий підхід. То чому ж не можна стати лояльнішими до всіх людей…

"Усі пасажири заслуговують на комфортну подорож, а комфорт не може бути забезпечений без задоволення базових потреб, які включають чисте та сухе спальне місце"

Усі пасажири заслуговують на комфортну подорож, а комфорт не може бути забезпечений без задоволення базових потреб, які включають чисте та сухе спальне місце. Це також важливе питання гігієни та здоров'я подорожуючих.

Лікарі застерігають, що довго лежати на мокрій або вологій постільній білизні - шкідливо. Це може призвести до розладів терморегуляції. Крім того, вологе середовище може стати сприятливим для розвитку плісняви і бактерій (передаємо привіт неналежно просушеним комплектам з потягів), які можуть виявитися згубними для людей з низьким імунітетом.

Норму про придбання білизни виключно на касі "Укрзалізниця" ввела ще у далекому 2007 році, щоб провідники не продавали пасажирам вже використані комплекти. Скажу чесно, я не пам’ятаю, як виглядала залізнична постіль 16 років тому (припускаю, що значно гірше), але зараз, коли кожен комплект складається у окремий індивідуальний пакет, відрізнити чисту постіль від вже використаної – нескладно. А провідника, який намагається обдурити пасажира, легко зробити відомим завдяки соцмережам.

"Не просимо у залізничників надмірного: достатньо мати 5-7 резервних комплектів на вагон, які пасажири могли б придбати під час подорожі у разі непередбачених обставин"

Тому проблеми в тому, аби оновити цю норму насправді немає. Не просимо у залізничників надмірного: достатньо мати 5-7 резервних комплектів на вагон, які пасажири могли б придбати під час подорожі у разі непередбачених обставин. Це буде маленьким кроком для залізниці, але величезним стрибком - для її пасажирів.

Маючи досвід подорожей Європою, я бачу, як у західних країнах пасажирам надається можливість вибору та право на комфорт. Тому переконаний, що і нам під силу трансформувати українську залізницю, зробивши її безпечною, клієнтоорієнтованою та зручною. Однак для цього нам потрібно не просто мріяти, але й прощатися з дивними та непродуманими нормативами пострадянської епохи.

Богдан Слуцький