Київ. 3 листопада. УНІАН. Україна може втратити чверть своїх зовнішніх ринків через посилення Європейським Союзом імпортних тарифів.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив голова Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій КІНАХ сьогодні під час прес-конференції.

За його словами, кілька днів тому Євросоюз ухвалив рішення про запровадження високих тарифів на імпорт зернових, передусім пшениці.

Відео дня

«Таким чином, наша продукція стає неконкурентоспроможною, і Україна ризикує втратити чверть своїх зовнішніх ринків», - вважає голова УСПП.

Він також висловив надію на те, що український уряд найближчим часом проведе відповідні переговори з європейськими комісіями про недопущення таких дій, які «адміністративними методами закривають ринок зерна для України в Європі». Він наполягає на тому, що ринок має бути більш лібералізований, відкритий.

Також А.КІНАХ упевнений в необхідності пошуку нових ринків збуту сільгосппродукції: «Безумовно, необхідно налагоджувати кредитну політику, шукати нові регіони збуту, особливо Південно-Східна Азія, Африка, Середній Схід, де попит на зерно великий. Треба шукати альтернативні ринки для високого фінансового результату», - наголосив голова УСПП.

Як повідомляв УНІАН, 17 жовтня Єврокомісія заявила про намір відновити імпортні мита на зернові через зменшення цін на зернові на внутрішньому ринку ЄС. 

20 грудня 2007 року Рада міністрів з питань охорони навколишнього природного середовища ЄС скасувала імпортні мита на більшість зернових до кінця 2007/2008 маркетингового року – до 30 червня 2008 року.

Рішення розповсюджується на всі зернові, крім вівса, грачихи та проса.

26 листопада 2007 року Єврокомісія запропонувала скасувати імпортні мита на більшість зернових через дефіцит зерна на внутрішньому ринку ЄС.

26 червня 2008 року рішення про скасування імпортних мит було продовжено ще на один маркетинговий рік – до 30 червня 2009 року.

До запровадження пільгового режиму ЄС мав “нульове” імпортне мито на пшеницю твердих сортів, високоякісну пшеницю м‘яких сортів, жито та сорго. Водночас, на імпорт зернових з окремих регіонів існували певні квоти. Імпорт понад цих квот призводив до стягування мит.

Нульові ставки мит застосовувалися до імпорту твердої пшениці, високоякісної м’якої пшениці, жита та сорго в рамках квот і 93 євро за тонну – якщо імпорт перевищує квоти.

Мито на кукурудзу становило 0 євро за тонну з 1 жовтня 2007 року в рамках виділених квот, і 95 євро – у випадку перевищення імпортних квот. Крім того, в 2003 році було запроваджено квоти на імпорт ячменю та низькоякісної і середньо якісної м’якої пшениці з країн СНД. На пшеницю низької та середньої якості річна квота становила 2,989 млн. тонн, з них 572 тис. – для імпорту пшениці з США, 38,85 тис. тонн - з Канади. Імпортне мито на постачання зернових понад квот становило12 євро за тонну.

Річна квота на ячмінь становила 306,2 тис. тонн зі ставкою мита 16 євро за 1 тонну. Річна квота на ячмінний солод встановлена в розмірі 50 тис. тонн зі ставкою мита у 8 євро/тонна.