Брюссель. 11 грудня. УНІАН. У Брюсселі розпочалося засідання Європейської Ради (самміт голів держав та урядів крахн-членів ЄС — УНІАН).
Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, в ході саміту лідери держав і урядів країн-членів ЄС планують обговорити три основні питання: ратифікацію Лісабонської угоди ЄС, подолання фінансової кризи, а також питання про новий пакет законодавства, направлений на скорочення викидів в атмосферу вуглекислого СО2.
Дипломати кажуть, що самміт може продовжиться до кінця п`ятниці, або навіть до початку суботи.
Першим на саміті буде розглянуто питання ратифікації Лісабонської угоди Ірландією, де 53% населення в червні цього року виступили проти нової угоди Євросоюзу, яка повинна сприяти поліпшенню ефективності управління. Прем`єр-міністр Ірландії Брайан КОУЕН представить аналіз негативного відношення ірландців до нової угоди ЄС, а також план того, що може бути зроблене для ратифікації цього документа.
Згідно проекту виводів саміту, оприлюднених рядом європейських ЗМІ, європейські столиці готові підтримати всі вимоги ірландців, аби забезпечити позитивне голосування, починаючи від того, аби Ірландія як і раніше була представлена комісаром в Європейському комісії, закінчуючи збереженням нейтрального статусу країни.
Другим важливим питанням буде обговорення пропозицій Єврокомісії про необхідність витратити в 2009 році бюджетних коштів на суму 1,5% річного ВВП для стимулювання економіки. Згідно з проектом висновків саміту, підготовленому французьким президентством, ця мета має бути офіційно закріплена. В той же час, низка країн в ЄС не бачить необхідності чітко встановлювати обсяг необхідних коштів для стимулювання розвитку економіки.
Найбільш суперечливим є третій пункт порядку денного, присвячений боротьбі з кліматичними змінами. У березні 2007 року саміт ЄС встановив цілі: досягти до 2020 року зниження викидів СО2 в атмосферу на 20%, збільшити частку відновлюваних джерел енергії в енергетиці з нинішніх 8,5% до 20%, а також підвищити енергоефективність на 20%. Тоді ж було прийнято рішення про те, що конкретні цілі по країнах-членах ЄС мають бути встановлені з урахуванням економічних можливостей.
На сьогодні існує два табори опонентів пропозиціям, підготовленим французьким президентством в співпраці з Єврокомісією. З одного боку, Німеччина виступає проти того, аби встановити нижчі цілі для «нових» країн-членів ЄС. Її підтримує і Італія, прем`єр якої Сильвіо БЕРЛУСКОНІ пообіцяв скористатися правому вето, в разі, якщо інтереси його країни будуть сильно ущемлені при розподілі цілей зі зниження викидів СО2 і збільшення частки відновлюваної енергетики. З іншого боку, «нові» члени ЄС виступають об`єднаним фронтом, вимагаючи компенсацій для економіки за зниження викидів вуглекислого газу.
Самміт розпочався традиційною дискусією з Президентом Європарламенту Хансом-Гертом ПЬОТТЕРІНГОМ.
Свою промову він присвятив питанням подолання економічної кризи та боротьби з кліматичними змінами. Президент Європарламенту зазначив, що ключовим для подолання економічної кризи залишається створення законодавчої бази для нагляду за фінансовими установами. Х.-Г.ПЬОТТЕРІНГ також висловив переконання в тому, що Європарламент буде постійно інформований з боку Президентств щодо ідей з реформування законодавства, а також буде залучений до цієї роботи.
Говорячи про боротьбу з кліматичними змінами Президент Європарламенту наголосив, що ЄС має продемонструвати відповідальне лідерство у цій сфері.
“Ми можемо, якщо хочемо, створити зростання та робочі місця, зменшити нашу енергетичну залежність та здійснити прогрес до досягнення кліматичних цілей, які ми встановили”, - заявив він. Президент Європарламенту також зазначив, що Європарламент зробив свою частину роботи і тепер відповідальність залишається за лідерами країн-членів ЄС.
