Індійські мудреці дали йому таке визначення: дихання, під час якого видих у 3-4 рази довший за вдих (якщо вдих триває 2-3 секунд, то видих - 6-8 чи 9-12 секунд). Що ж до частоти дихання, то вважають, що воно має бути не частим. Тому йоги поступово скорочують частоту дихання, доводячи до 6-3 вдихів-видихів за хвилину, тоді як у переважної більшості людей частота дихання в середньому у дорослих становить 12-15 вдихів і стільки ж видихів за хвилину, у підлітків - 16-20.
Ще одна беззаперечна істина - дихати треба носом. Бо лише цей орган призначений для дихання, а рот - для вживання їжі.
У разі нормального носового дихання повітря, проходячи через носові ходи, зігрівається і очищується від пилу. Крім того, у разі носового дихання повітря, подразнюючи рецептори слизової оболонки носових ходів, рефлекторно сприяє розширенню капілярів головного мозку і таким чином поліпшує його функції та посилює глибину дихання. Люди давно помітили, що якщо дитина дихає тільки ротом, приміром, за наявності аденоїдів, то вона відстає в розумовому розвитку порівняно з іншими дітьми.
Порушення носового дихання, зумовлене аденоїдами, поліпами носа чи запальними процесами в придаткових пазухах носа (синусах) спричинює ослаблення вищої нервової діяльності не тільки у дітей, але й у дорослих.
Треба зазначити, що у дорослих чоловіків і жінок є деякі відмінності в типах дихання. У чоловіків переважно діафрагмальний (нижньогрудний чи черевний) тип дихання, а у жінок - реберний (верхньогрудний). У молодих людей - змішаний тип дихання. Ці відмінності є природними і нормальними.
